Впродовж останніх років спостерігається поступове поширення західного кукурудзяного жука на території Чернівецької області. Так розпорядженням Дністровської РДА від 19 вересня 2023 року №108 запроваджено карантинний режим по західному кукурудзяному жуку на присадибних ділянках смт. Кельменці (урочище з-д Ларга, вул. Я. Мудрого, вул. Привокзальна, вул. Широка) на загальній площі 91 га.
У західного кукурудзяного жука (ЗКЖ) шкодять як жуки, так і личинки. Жуки пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, іноді обгризають молоді качани. За живлення жуків на генеративних органах зменшується кількість зерен у качані, внаслідок чого знижується врожайність.
Особливо небезпечні личинки, які живляться коренями кукурудзи. Личинки перших віків спочатку об’їдають кореневі волоски, потім тонкі корінці, а згодом — великі та стрижневі, водночас заносячи збудників кореневих гнилей. У результаті пошкоджені рослини жовтіють, відстають у рості, в’януть, а молоді нерідко зовсім гинуть. Ослаблені дорослі рослини під час сильних вітрів та дощів легко вилягають, і стебло набуває форми «гусячої шиї». При цьому стає повністю або частково неможливим механізоване збирання врожаю.

Найбільшу шкодочинність ЗКЖ спостерігають на тих полях, де відсутня сівозміна: за постійного вирощування кукурудзи щільність популяції цього шкідника істотно зростає.
ЗКЖ може також поширюватись на стадії імаго транспортними засобами: з різними вантажами, авто – та залізничними шляхами, засобами повітряних сполучень.

Заходи боротьби. Важливим заходом є щорічне обстеження посівів кукурудзи маршрутно-візуальним методом, та за допомогою феромонних пасток (1 пастка на 5 га на рівні качана). При візуальному обстеженні рослин особливу увагу звертають на нижню сторону листків, стовпчики та волоть. Про ураження рослин будь-яким шкідником свідчить їх відставання в рості та пожовтіння.
З агротехнічних заходів боротьби є дотримання сівозміни, що включає зернові (крім кукурудзи), багаторічні трави, конюшину, люцерну, просапні культури. Висівати кукурудзу на одному і тому ж полі можна лише через 3 роки, не допускаючи монокультури кукурудзи.

Організаційні заходи полягають у тому, що на території, де виявлено шкідника, вводять карантин. Водночас установлюють межі та розмір виявленого вогнища, регламентують перевезення вантажів із карантинної зони, інформують адміністрацію та населення району, де виявлено ЗКЖ.
Проте якщо не дотримувати карантинних заходів, західний кукурудзяний жук може стати найнебезпечнішим шкідником кукурудзи.
Карантинні заходи можуть скасувати лише тоді, коли п’ять років поспіль не виявлятимуть шкідника на території області.

Тому Держпродспоживслужба рекомендує дотримуватись сівозміни, в якій кукурудзу повертають на попереднє місце не раніше ніж через три роки. За недотримання сівозміни як у господарствах, так і на присадибних ділянках кількість личинок ЗКЖ у заражених регіонах може сягнути критичного порогу чисельності, що призведе до значних економічних збитків, тому проведення хімічних заходів (насамперед, проти личинок) стане украй потрібним.