• In English
  • Сказ
    , опубліковано 14 Листопада 2016 року о 18:18

    Сказ є досить поширеним інфекційним захворюванням, яке смертельне для людини і деяких видів тварин. Сказ тварин передається до людини через укус, отриманий від представника дикої природи або домашнього вихованця. Вірус такого типу здатний вражати нервову систему і порушувати роботу спинного та головного мозку.

    Які тварини заражаються і хворіють на сказ?

    Заразитися вірусом сказу можна від таких представників тваринного світу, як лисиця, єнот, шакал, вовк, песець, кажан і т.д. Також носіями і передавачами хвороби досить часто є одомашнені тварини, а саме собаки і кішки. Сказ поширюється тільки шляхом прямого контакту. Слина, яка потрапляє через укус в рану або на слизову поверхню шкірних ушкоджень, є несучою інфекцію субстанцією. Варто зауважити, що зараження відбувається не у всіх випадках отримання травми від тварини, оскільки вірус може перебувати в прихованій формі або в інкубаційному періоді, що становить від 2-х тижнів до року. Сказ у тварин поширюється по нервових волокнах, досягає мозку голови і спини і починає викликати запальні процеси. Потім, за тим же самим нервовим волокнам, вірус сказу добирається до всіх органів і систем. Як наслідок -відмирання клітин спинного і головного мозку, порушення роботи ЦНС, параліч і задуха.

    Ознаки сказу у тварин

    Досить небезпечним є той факт, що перший час після зараження тварина ніяк не проявляє наявність вірусу у своєму організмі. Факторами, що впливають на швидкість виникнення ознак сказу, є: ріст, вага, вік і різновид представника тваринного світу. Основними симптомами сказу у тварин виступають

    • зміна стилю поведінки і неадекватна реакція на оточуючих, може спостерігатися агресивність, настороженість, сонливість або лякливість;
    • дивні переваги в їжі, наприклад поїдання трави, піску або землі;
    • яскравими ознаками сказу є рясне слиновиділення, нудота і блювота, нездатність проковтнути їжу і т.д;
      • порушення в роботі опорно-рухового апарату, тремор голови або окремих частин тіла;
      • судомні посмикуючи або скорочення м’язів;
      • прояв агресії символізує швидкий летальний результат тварини;
      • параліч усього тіла або кінцівок окремо.

      існує тільки один метод підтвердження сказу у свійських тварин – це організувати спостереження за ним протягом 10 днів після контакту з іншим тваринам або при появі будь-якого симптому з перерахованих вище.

      Вакцинація тварин проти сказу

      Існує ліки від вірусу сказу, здатне змусити організм виробляти антитіла, що роблять опір хвороби. Воно складається з дезактивованих елементів вірусу, які провокують імунну систему на прояв захисних реакцій.

      Тваринам щеплення від сказу робиться ветеринарним лікарем в спеціалізованій клініці. Курс лікування передбачає кілька ін’єкцій, які робляться через певний інтервал часу. Термінова вакцинація не має протипоказань і дає свій результат вже через 2 тижні після першого уколу.

      Профілактика сказу у тварин

      Якщо життєдіяльність людини або тварини пов’язана з постійним контактом з бродячими або дикими звірами, то найефективнішим способом попередити зараження сказом стане вакцинація. Представники таких професій як: ветеринар, скотар, лісничий, єгер або співробітник розплідника повинні мати щеплення від вірусу в обов’язковому порядку. Протипоказаннями можуть виступати: вагітність, інші інфекції та алергічні реакції на компоненти ліки.

      На превеликий жаль, сказ диких тварин не підлягає контролю та викорінення. Саме воно є постійним джерелом виникнення вірусу даного виду у домашніх вихованців і людини.

    Call Now Button
    Будь в курсі подій