Сказ залишається одним з найбільш небезпечних інфекційних (зоонозних) захворювань у багатьох країнах світу, зокрема в Україні. Це пов’язано з тим, що лікування проти цього захворювання немає, воно завжди закінчується летально.

Сказ – гостра інфекційна хвороба, яка уражає центральну нервову систему. Передається від хворих тварин шляхом укусу або ослинення шкіри чи слизових оболонок, особливо за наявності на них мікротравм.

Вірус сказу розвивається в мозковій тканині різних тварин, патогенний для людини, хижих тварин родини собачих, котячих та кунячих, а також рукокрилих (кровосисних і комахоїдних летючих мишей), рідше хворіють на сказ коні, свині, велика та дрібна рогата худоба.

Лікарських засобів для лікування сказу не існує. Тварин  вакцинують, починаючи з 3-місячного віку, щорічно. Тварину, що укусила людину і не має ознак сказу, ізолюють на 10 діб і утримують під спостереженням   лікаря ветеринарної медицини. Профілактичний комплекс включає в себе заходи, спрямовані на боротьбу із сказом тварин, передусім бродячих собак і котів. Всі домашні собаки та коти обов’язково повинні перебувати на обліку і бути щепленими від сказу.

Нехтування  та байдужість до проведення щеплень тварин від сказу може призвести до захворювання і в подальшому загибелі тварин, та стати загрозою здоров’ю людей. За наявності невластивої поведінки, ознак захворювання домашніх тварин, або виявленні їх трупів необхідно негайно повідомляти  спеціалістів державної установи ветеринарної медицини!

Щоб не заразитись людині сказом, необхідно:

1. Утримуватися від контактів з дикими та безпритульними тваринами.

2. Виконувати правила та норми утримання домашніх тварин і поводження з ними. Доставляти фахівцям ветеринарної медицини хворих тварин, або їх трупи, в разі, якщо тварина загинула.

3. Не вбивати здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси та інші пошкодження, а терміново викликати спеціаліста ветеринарної медицини.

4. Не знімати шкуру з диких тварин при їх знаходженні.

5. У разі укусу домашньою твариною з’ясовувати ім’я господаря та адресу. Це допоможе уникнути щеплень, так як за твариною можна встановити ветеринарний нагляд.

6. Рани, подряпини від укусів негайно промити теплою кип’яченою (або проточною) водою, бажано з милом, краї рани обробити 70⁰ спиртом чи 5% настоянкою йоду та накласти стерильну пов’язку. Негайно звернутися за медичною допомогою до травматологічного пункту для проведення антирабічного щеплення чи терапії.

7. Пошкоджений одяг, в який була одягнута людина під час укусу, обробити гарячою праскою, і тільки після цього його можна використовувати.