• In English
  • Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах Чернівецької області у квітні 2020 року
    , опубліковано 08 Квітня 2020 року о 11:11

     

    Запровадження режиму надзвичайної ситуації у зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції Covid-19 значно змінило життя людей, але не вплинуло на розвиток шкідливих організмів рослин. Аномально тепла зима сприяла добрій перезимівлі шкідників та інфекційного запасу збудників хвороб. Під дією зимових плюсових температур, озимі культури періодично відновлювали вегетаційні процеси, що знижувало їх зимостійкість, і навіть незначні березневі приморозки завдали шкоди ослабленим рослинам. На фоні нестачі грунтової вологи у квітні шкідливі організми здатні завдати великої шкоди як озимим, так і ярим культурам. Подальший розвиток буде залежати від агрокліматичних умов. Щоб вчасно та ефективно провести заходи захисту рослин, суб’єктам господарювання всіх форм власності слід постійно проводити обстеження посівів та насаджень. Захист будь якої культури має ґрунтуватися на даних фітосанітарного моніторингу.

    Звартаємо Вашу увагу на те, що ЄС заборонив використання засобів захисту рослин із вмістом активних речовини на основі хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу. 8 лютого 2020 року країнами-членами ЄС схвалено пропозицію знизити граничні допустимі залишкові межі (МДНЗР) хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу в продуктах харчування та кормах до найнижчого рівня, що може бути виміряно аналітичними лабораторіями. З огляду на те, що Україна не є країною-членом ЄС, відповідні регламенти нашою країною безпосередньо не застосовуються. Однак, вітчизняним сільгоспвиробникам, які планують поставляти свою продукцію до країн-членів ЄС необхідно враховувати нові вимоги європейського законодавства. Найбезпечніший спосіб уникнути невідповідності МДНЗР щодо експорту зерна та насіння, їх продуктів до ЄС – виключення застосування пестицидів на основі діючих речових хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу для продукції, призначеної для продажу на ринках країн-членів ЄС. Нові знижені МДНЗР застосовуватимуться приблизно з жовтня 2020 року як для продуктів харчування, вироблених в ЄС, так і для імпортованих.

    Багатоїдні шкідники

     

    Мишоподібні гризуни. Вчасно проведені захисні заходи в осінньо-зимовий період стримали масовий розвиток мишоподібних гризунів, які обліковуються в допороговій чисельності (1-3 жилих колоній на гектарі) на посівах озимих культур, багаторічних трав та садах. Однак, враховуючи здатність гризунів інтенсивно розмножуватись та формувати популяції у нових стаціях, можливе збільшення чисельності та зростання шкідливості.

    За наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектарі необхідно застосовувати родентициди, які включені в «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

    Грунтові шкідники (дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів) перемістились у верхні шари грунту. Повсюди існує загроза осередкового пошкодження ярих зернових, сходів просапних культур перш за все в посівах, розміщених на родючих грунтах. Шкідливість їх зростатиме за посушливих умов. Чисельність ґрунтових шкідників надійно контролюють агротехнічні прийоми – дотримання сівозміни, лущення стерні, зяблева оранка, сівба в оптимальні строки, внесення добрив, міжрядні обробки, знищення бур’янів. Поля із значною чисельністю шкідників необхідно відводити під посіви бобових, гречки, проса чи під чорний пар. Ці культури та чорний пар погіршують умови живлення та розвитку шкідників.

    Перед сівбою просапних культур слід обов’язково провести ґрунтові контрольні обстеження для встановлення щільності личинок шкідників і за чисельності їх 3-10 екз/м² сівбу проводити обробленим інсектицидами насінням.

    Піщаний мідляк. В квітні жуки заселятимуть посіви різноманітних культур, відбуватиметься спарювання і відкладання яєць. За теплої, помірно-посушливої погоди жуки найнебезпечнішими будуть для сходів просапних і розсади овочевих культур, перш за все в східних районах області. За появи в посівах 2 жуків/м²  ефективні обробки сумішами фосфорорганічних та піретроїдних інсектицидів у половинних нормах витрати.

    Підгризаючі совки. Гусениці озимої, окличної совок старших віків за прогрівання ґрунту на глибині зимівлі до 10ºС переміщуються у верхні шари ґрунту. Аномально тепла цьогорічна зима сприяла перезимівлі гусениць молодших віків, які навесні дохарчовуватимуться та заляльковуватимуться. За суми ефективних температур 200-250ºС (понад +10ºС) спостерігатиметься літ метеликів першого покоління.

     

    Зернові культури

     

    Посіви зернових колосових культур у квітні почнуть заселяти і різноманітні спеціалізовані шкідники: хлібні клопи, злакові мухи, хлібні блішки, п’явиці, злакові попелиці та цикадки.

    Із хлібних клопів в області переважають маврський та гостроголовий. Спостерігається подальша тенденція до збільшення частки клопа шкідлива черепашка, який  раніше зустрічався в області  в одиничних екземплярах і господарського значення не мав. Масовий виліт клопів з місць зимівлі (ліси та лісополоси) на поля відбудеться за настання сталої теплої погоди (середньодобова tº 12-13, макс. 20ºС). Залежно від погоди їх міграція у посіви триває майже місяць. Спочатку клопи зосереджуватимуться на краях посівів озимини. В холодні дні вони ховаються в нижні яруси травостою, вузли кущіння, щілини грунту, під грудочки землі, опале листя тощо. Це важливо знати при обстеженні посівів для прийняття рішень щодо захисту посівів. Пошкодження пшениці клопами ранньою весною викликає різке відставання рослин в рості і розвитку, вони передчасно жовтіють. Центральний лист вище уколу серпоподібно згинається або згортається у вигляді спіралі.

    Злакові мухи продовжуватимуть деякий час харчуватися зерновими та заляльковуватись. Літ шведських (вівсяна, ячмінна) мух відбуватиметься в другій половині квітня і чисельнішими вони будуть за вологого та прохолодного весняно-літнього періоду.

    Хлібні блішки (смугаста, стеблові) та п’явиці (червоногруда, синя) повсюди за теплої сухої погоди заселятимуть сходи ярих пшениці, ячменю, кукурудзи, а також посіви озимої пшениці пізніх строків сівби, та можуть нанести осередкові пошкодження посівам, передусім в крайових смугах.

    Злакові попелиці та цикадки за теплої посушливої погоди заселятимуть посіви озимих, сходи ярих культур та живитимуться соком рослин через численні уколи листя, що пригнічує їх розвиток. Вірофорні цикадки можуть переносити вірусні хвороби.

    За умови перевищення ЕПШ шкідників:

    • на посівах озимих зернових культур – 2-4 екз/м² клопів черепашки;
    • на посівах ярих зернових культур – 30-50 жуків/м² хлібної блішки, 10-30 жуків/м² п’явиці, 40-50 екз. на 100 п.с. злакових мух

    посіви обробляються інсектицидами: Актара 240 SC, к.с., 0,15 л/га, Актара 25WG, ВГ, 0,1-0,14 кг/га, Альтекс, КЕ, 0,1-0,15 л/га, Бі-58 новий, к.е., 1,5 л/га, Данадим Мікс, КЕ, 1,0 л/га, Децис Профі 25 WG, ВГ, 0,04 кг/га, Димевіт, КЕ, 1,5 л/га, Енжіо 247SС, КЕ,0,18 л/га, Залп, КЕ, 0,75-1,1 л/га, Ламдекс, СК, 0,15-0,20 л/га, Карате 050 ЕС, к.е., 0,15-0,2 л/га, Шаман, к.е., 0,75 л/га, Фастак, КЕ, 0,10-0,15л/га, Ф’юрі, в.е., 0,1 л/га, іншими відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

    Рослини озимих зернових хворітимуть на борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, буру листкову іржу, подекуди в перенасичених вологою грунтах в понижених місцях розвиватимуться кореневі гнилі, зокрема фузаріозна. Підвищення теплового режиму та весняні опади повсюди сприятимуть масовому розвитку хвороб зернових культур.

    Під час виходу в трубку за умов достатнього зволоження і досягнення критичного початкового рівня ураження однією (з комплексу) хворобою проводять обприскування посівів фунгіцидами: Альто супер 330 ЕС, КЕ, 0,4 л/га, Амістар екстра, 280 SC, КС, 0,5-0,75 л/га, Дерозал 500 SC КС, 0,5 л/га, Друід, КЕ, 0,5 л/га, Дітан М-45, ЗП, 2,0-3,0 кг/га,  Імпакт 500, КС, 0,25 л/га, Колосаль, КЕ, 0,5-1 л/га, Рекс Плюс, СЕ, 0,8-1,2 л/га, Фолікул 250 EW, ЕВ, 0,5-1 л/га, Фалькон 460 ЕС, КЕ 0,4-0,6 л/га, іншими відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Оздоровлення рослин від супутніх хвороб забезпечується спектром захисної дії препаратів. Слід уникати внесення підвищених норм азоту, що підсилює розвиток борошнистої роси, кореневих гнилей та інших хвороб.

     

    Ріпак

     

    За стійкого потепління у квітні (середньодобова температура 10ºС і більше) й достатньої вологості на ослаблених рослинах озимого ріпаку поширюватимуться пероноспороз, альтернаріоз, бактеріоз коренів. Рихлення міжрядь за появи сходів ярого ріпаку покращує аерацію ґрунту та запобігає розвитку чорної ніжки.

    Посіви ріпаку за появи вищезазначених хвороб захищають фунгіцидами: Аканто плюс 28, КС, 0,5-1,0 л/га, Альтерно, КЕ, 0,5-1,0 л/га, Альєтт 80 WР, ЗП, 1,2-1,8 кг/га, Амістар Екстра 280 SC, КС, 0,75-1,0 л/га,  Карамба, в.р.,0,75-1,25л/га, Кустодія, КС, 1,0-1,2 л/га, Містік, к.е., 1 л/га, Піктор, КС, 0,5 л/га, Ридоміл Голд МЦ 68 WG, в.г., 2,5 кг/га, Ретардин, в.г., 0,4-0,5 кг/га, Супрім, ЕВ,1,0-1,5 л/га, Террасил 250, к.е., 1,0 л/га, Тіовіт Джет 80WG, в.г., 6,0-8,0 кг/га, Універсал, ЗП, 025-0,35 кг/га, Ютака, СЕ, 1,0-1,4 л/га та іншими відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

    На рослинах озимого ріпаку у квітні найбільш небезпечними повсюду будуть ріпаковий квіткоїд та, осередково, прихованохоботники, а також оленка волохата. Спостерігатиметься збільшення заселених площ білокрилкою, яка в минулому році масово пошкоджувала насадження капусти в Хотинському, Кіцманському, Заставнівському та Кельменецькому районах та почала заселяти крайові смуги посівів озимого ріпаку восени. Шкідливість хрестоцвітих блішок на розвинутих розеткових листках озимого ріпаку буде незначною. Значну шкоду блішки можуть нанести лише рослинам ярого ріпаку, на посіви якого перелетять після появи сходів.

    Шкідливість хрестоцвітих блішок на посівах ярого ріпаку у період сходів – 2-4 листки (ЕПШ 3-5 екз./м2 за сухої погоди і t>+15°С), стеблового та насіннєвого прихованохоботників (ЕПШ 5-6 екз. на рослину), ріпакового квіткоїда (ЕПШ 5-6 екз. на рослину) та інших у фазі бутонізації обмежують інсектицидами: Альтекс, КЕ, 0,1-0,15 л/га, Асистент, ВП, 0,075-0,15 кг/га, Бестселлер Турбо 200,КС, 0,05-0,08 л/га, Біская 240 OD, МД, 0,3-0,4 л/га, Децис f-Люкс 25 ЕС, КЕ, 0,25-0,5 л/га, Ін Сет, ВГ, 0,05-0,07 кг/га, Каліпсо 480 SC, КС, 0,2 кг/га, Пірінекс Cупер, КЕ,0,4-0,75 л/га,  Моспілан, ВП, 0,1-0,12 кг/га, Маврік, ЕВ,  0,2-0,3 л/га (проти оленки волохатої – 0,35 л/га), Нурік, к.е., 0,5-0,6 л/га, Протеус 110 OD, МД, 0,5-0,75 л/га, Сумітіон, КЕ, 0,75-1 л/га та іншими згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

     

    Соя

     

    Із збільшенням посівних площ сої відбувається поступове накопичення інфекції в грунті. У допосівний період проти фузаріозу, аскохітозу, антракнозу, пероноспорозу, пліснявіння насіння, гнилей, бактеріозів та  інших збудників хвороб насіння сої протруюють препаратами: Віал траст, КС, 0,4-0,5 л/т, Бенорад, ЗП, 3,0 л/т,  Максимом, XL 035 FS, т.к.с. 1 л/т, Металакс FS, ТН, 2,0-2,5 л/т, ТМТД, КС, 6,0-8,00 л/т, Февер 300 FS, ТН, 0,2-0,4 л/т. Проти комплексу шкідників сходів проводять токсикацію насіння Гаучо Плюс 466 FS, ТН, 0,5 л/т, Команчем WG, ВГ, 7 кг/т, ПІКУС 600, ТН, 0,3-0,5 л/т, Табу, КС, 0,4-0,6 л/т. Препарат Стандак Топ, ТН,  1,0-2,0 л/т захищає як від хвороб зерна та сходів, так і від ґрунтових шкідників. В день сівби проводять інокуляцію насіння сої симбіотичними азотфіксуючими бактеріями і одночасно обробляють мікродобривами: бором і молібденом (40-50 г на гектарну норму насіння).

    Розвитку фузаріозу, сім’ядольного бактеріозу на сходах сої запобігають розпушуванням грунту, знищенням кірки і сходів бур’янів досходовим боронуванням і післясходовими культиваціями.

     

    Яблуневі насадження

     

    У багаторічних насадженнях спостерігатиметься осередкова шкідливість садових довгоносиків, зокрема яблуневого квіткоїда, сірого брунькового, букарки та казарки. Вихід гусениць яблуневої молі з-під щитків відбуватиметься за 160оС ефективних температур (нижній поріг 12оС). Початок відродження гусениць розанової листокрутки визначається сумою ефективних температур 50о (нижній поріг 8о), а масовий вихід відбуватиметься, коли сума ефективних температур досягне 70оС. Прогрівання ґрунту до 12оС на глибині 10 см сприятиме заляльковуванню яблуневого пильщика, виліт якого розпочнеться у фазі відокремлення бутонів. Літ метеликів мінуючої молі слід очікувати перед цвітінням яблуні за середньодобової температури 11оС. За стійких температур понад 10оС почнуть заляльковуватися гусениці яблуневої плодожерки. Розвиток личинок каліфорнійської щитівки розпочався в період набубнявіння квіткових бруньок на яблуні за середньодобової температури повітря 7-8ºС. За суми ефективних температур  (від порогу розвитку 8ºС) 130º спостерігатиметься вихід личинок комоподібної щитівки, передусім у старих, запущених садах.

    Повсюди спостерігається відродження яблуневої листоблішки та яблуневої попелиці, а також плодових кліщів (червоного і бурого). Самки звичайного павутинного кліща за температури повітря 12-13оС заселятимуть бутони і листки дерев.

    Протягом останніх років на території Чернівецькій області спостерігається наростання чисельності та шкідливості оленки волохатої, яка живиться тичинками та маточками квітів. Заселення насаджень плодових культур розпочинається з фази рожевого пуп’янка і триває впродовж цвітіння дерев. Жуки перелітають на квітучі плодові дерева в теплі сонячні дні за температури повітря вище 15,6°С і відносної вологості повітря  72,6–81,9%, де вони активно харчуються, наносячи шкоду квіткам. В холодні дні, під час дощу і на ніч ховаються в грунт.

    Моніліоз (моніліальний опік) зерняткових швидко розвиватиметься за високої вологості (понад 70%) і помірної температури повітря 12-16оС. За умов чергування зволоження й підсихання листків за температури понад 7оС (оптимальна 18-20оС) слід очікувати розвиток парші. За температури повітря 18-25оС і значного насичення повітря вологою, ймовірний масовий розвиток борошнистої роси в молодих і плодоносних, неосвітлених, слабо провітрюваних садах і розсадниках, перш за все на сприйнятливих сортах.

    У фазу відокремлення бутонів – рожевий бутон проти комплексу шкідників і хвороб проводять обприскування інсектицидами: Актара 25 WG, ВГ, 0,14 кг/га, Воліам Флексі 300 Sc, КС, 0,3-0,5 л/га,  Дурсбан Ультра, КЕ, 2 л/га, Енжіо 247 SC, КС, 0,18 л/га, Каліпсо 480 SC, КС, 0,25-0,3 л/га, Маврік, ЕВ, 0,2-0,6 л/га, Піринекс Супер, КЕ, 1-1,5 л/га з додаванням проти парші та інших хвороб фунгіцидів: Хорус 75 WG, ВГ, 0,2-0,25 кг/га, Делан, в.г., 1 кг/га, Дитан М-45, з.п., 2-3 кг/га або Мерпан, ВГ, 1,2-2,5 кг/га. Для обробки сортів, що уражуються борошнистою росою додають Тіовіт Джет 80 WG, в.г., 8 кг/га, Топаз 100 ЕС, КЕ, 0,3-0,4 л/га або його аналоги.

    Оскільки квітки трав’янистих і плодових рослин є джерелом нектару для бджіл та інших корисних видів, згідно ЗУ «Про бджільництво» забороняється застосовувати засоби захисту  рослин, та здійснювати будь-які роботи,  що  можуть  призвести  до  фізичного  знищення бджіл під час медозбору!!!

    При роботі із засобами захисту рослин слід дотримуватися загальноприйнятих Державних санітарних правил “Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві” ДCП 8.8.1.2.001-98, правил особистої безпеки та обмежувальних протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19.

    У разі виникнення  питань щодо визначення шкідників та хвороб, прогнозу їх появи, а також рекомендацій щодо захисту посівів  звертайтесь на електронну адресу gunchako@ukr.net.

     

     

     

    Начальник відділу прогнозування,

    фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків                              О.Д.Гунчак

    Call Now Button
    Будь в курсі подій