Пізня та холодна весна стримала не лише посівну кампанію, але і вихід з місць зимівлі шкідників сільськогосподарських рослин. Понижений температурний режим, з заморозками на поверхні ґрунту та опади у вигляді зливових дощів, подекуди з градом в другій половині квітня не сприяли шкідливості фітофагів та інтенсивному розвитку хвороб. Подальший розвиток шкідливих організмів залежатиме від агрометеорологічних умов. Для того, щоб не допустити масового розмноження шкідників та поширення хвороб, аграріям необхідно систематично проводити обстеження посівів і, в разі виникнення загрози, вчасно захистити рослини.

Зернові культури

У травні відбуватиметься заселення посівів зернових хлібними  клопами. На Буковині зустрічаються: маврський, гостроголовий, австрійський та ягідний. Поступово продовжує збільшуватись чисельність і найбільш небезпечного – клопа-шкідлива черепашка. Незважаючи на різноманітність, чисельність та шкідливість клопів не висока. Пошкодження поодиноких рослин озимих спостерігатиметься в період виходу в трубку, ярих – в період кущіння. В результаті проколювання та введення в рослину токсичних ферментів, спостерігатиметься загибель пошкодженого стебла. За своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена. Посіви захищають після повного переселення перезимувавших клопів в посіви лише у випадку перевищення ЕПШ  (2-4 і більше екз. на кв.м) під час виходу озимих зернових культур в трубку.

Злакові мухи  (шведська) та хлібні блішки (переважно смугаста) слабко пошкоджуватимуть озимину та ярину, а також сходи кукурудзи. Значної шкоди не завдаватимуть. Захисні заходи проти блішок будуть доцільними лише за надпорогової їх чисельності (ЕПШ – 30-50 екз. на кв.м).

У травні хлібні п’явиці (червоногруда та синя) відкладатимуть яйця, спостерігатиметься відродження личинок. В разі утворення вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості личинок, захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового (ЕПШ  – 150-200 і більше личинок на кв.м) скупчення шкідника.

Злакові попелиці, які розпочали заселення посівів озимих культур, та пшеничний трипс масово розмножуватимуться за теплової вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості спочатку в озимині, пізніше – в ярині. Ці шкідники особливо небезпечні тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур.

Повсюди, в разі несвоєчасного захисту рослин, існує загроза масового ураження рослин хворобами. В разі випадання дощів та відповідного температурного режиму (t° повітря 16-25°С), рясних рос, передусім в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення, на посівах зернових розвиватимуться борошниста роса та септоріоз, на більш посушливому сході області – бура листкова іржа. За таких агрометеорологічних умов на озимому та ярому ячмені значного поширення набуде гельмінтоспоріоз.

Під час виходу в трубку за умов достатнього зволоження і досягнення критичного початкового рівня ураження однією (з комплексу) хворобою проводять обприскування посівів фунгіцидами, відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Оздоровлення рослин від супутніх хвороб забезпечуватиметься спектром захисної дії препаратів.

Соя

В день сівби рекомендується провести інокуляцію насіння симбіотичними азотфіксуючими бактеріями і одночасно обробити мікродобривами: бором і молібденом (40-50 г на гектарну норму насіння). Посів протруєним кондиційним насінням зі схожістю не нижче ніж 90%, дотримання сівозміни, а також розпушування грунтової кірки і знищення сходів бур’янів досходовим боронуванням і післясходовими культиваціями обмежуватимуть поширення і розвиток багатьох хвороб.

Із збільшенням посівних площ сої в області відбувається поступове накопичення інфекції в грунті. Враховуючи результати фітоекспертизи насіння, за теплої, помірно вологої погоди розвиватиметься альтернаріоз та аскохітоз, за прохолодної – сім’ядольний бактеріоз та пероноспороз. Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть фузаріозною, іншими кореневими гнилями.

Сім’ядолям та першій парі справжніх листків поодиноко шкодитимуть бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці.

Захисні обробки у фазу 2-6 листочків культури проводять лише при перевищенні ЕПШ: бульбочкові довгоносики – 8-15 жуків на кв.м, люцерновий клоп – 2-5 екз. на рослину, попелиці – 250-300 екз. на 10 п.с. інсектицидами включеними в «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Насіннєві посіви обробляють відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом або церкоспорозом з насіннєвих посівів видаляють.

Озимий ріпак

У посівах озимого ріпаку в травні найшкідливішими будуть ріпаковий квіткоїд та прихованохоботники (стебловий та насіннєвий). Листкоїд, хрестоцвіті клопи, попелиця, білани та листогризучі совки пошкоджуватимуть поодинокі рослини. Можлива поява осередків підвищеної чисельності оленки волохатої, яка перелітатиме після закінчення цвітіння з яблуневих садів та стручкової галиці, яка відкладатиме яйця в пошкоджені прихованохоботниками молоді стручки.

При перевищенні ЕПШ ріпакового квіткоїда, стеблового та насіннєвого прихованохоботників (5-6 жуків  на рослину) наприкінці бутонізації посіви озимого ріпаку захищають дозволеними інсектицидами. Оскільки квітки ріпаку є джерелом нектару для бджіл та інших корисних видів, відповідно до ЗУ «Про бджільництво» забороняється застосовувати засоби захисту  рослин, та здійснювати будь-які роботи,  що  можуть  призвести  до  фізичного знищення бджіл під час медозбору.

Помірно тепла дощова погода сприятиме поширенню на посівах ріпаку пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, білої та сірої гнилей, інших захворювань. Оздоровлюють рослини за появи ознак хвороб фунгіцидами, відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Соняшник

Сходи соняшнику пошкоджуватимуть дротяники та несправжні дротяники, шкідливість яких залежитаме від наявної чисельності в ґрунті. В центрі та на сході області – сірий буряковий довгоносик та піщаний мідляк (ЕПШ понад 2 екз. на кв.м), проти яких ефективні суміші фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат.

Для покращення фізіологічного стану рослин рекомендується знищення ґрунтової кірки та бур`янів. Розпушування верхнього шару ґрунту за його ущільнення досягається суцільним боронуванням посівів на 3-4 день після сівби та боронуванням за появи 2-3 пар листків поперек або по діагоналі поля.

Картопля

Колорадський жук, взимку якого загинуло 5%, навесні на картоплянищах нараховується в середньому 2,3, максимально – 4 екз. на кв.м. Незважаючи на те, що протягом двох останніх років спостерігається зменшення шкідливості фітофага на Буковині, чисельність залишається значною і за сприятливих умов він може завдати значної шкоди рослинам. У травні жуки виходитимуть з ґрунту і заселятимуть сходи картоплі, інших пасльонових культур. Фітофаги паруватимуться та відкладатимуть яйця. Наприкінці місяця, за оптимальних температур в межах 22-25ºС і відносної вологості повітря 70-75% очікується виплодження та шкідливість личинок.

Захищають сходи картоплі в разі заселення імаго (жуком) 10% рослин. Проти личинок обприскують посіви за масової появи їх першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Оскільки посадки картоплі в Чернівецькій області зосереджені головним чином в господарствах населення, нагадуємо, що використовувати можна лише ті інсектициди, які дозволені для роздрібного продажу “Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” і Доповненнями до нього на 2022 рік. З метою запобігання виникнення резистентності (звикання) шкідника до  пестицидів рекомендується почергові обробки препаратами з різними діючими речовинами.

Яблуневі насадження

У плодових насадженнях у травні продовжуватимуть розвиток і завдаватимуть шкоди листкам, квіткам і зав’язі плодових дерев садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, осередково букарка та казарка. Личинки яблуневого квіткоїда заляльковуватимуться, а в період опадання зайвої зав’язі масово з’являтимуться молоді жуки, які прогризатимуть в нерозкритих бутонах дірки і виходитимуть назовні.

У період утворення зав’язі яблуні живитимуться гусениці розанової та інших видів листокруток.

В сонячну тиху погоду за температури не нижче 16ºС активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця в чашечки квіток. Згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру. Варто врахувати, що розтягнутий період цвітіння сприяє розвитку та збільшенню чисельності пильщика.

Повсюди молоді листки та пагони заселятимуть та пошкоджуватимуть сисні шкідники (кліщі, попелиці та медяниці). Інтенсивність розмноження залежатиме від погодних умов та ефективності проведених захисних заходів.

Щоб вчасно та ефективно захистити насадження від яблуневої плодожерки, необхідно у середині травня виставити феромонні пастки, на які відловлюватимуться самці фітофага. Холодна та вітряна погода затримуватиме розвиток шкідника. Початок льоту метеликів очікується в кінці травня за суми ефективних температур (вище 10ºС) 90-110ºС, масовий літ – за 150-170ºС. Відкладання яєць фітофагом відбуватиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16ºС у вечірні години.

За холодної затяжної весни склалися сприятливі умови для масового ураження листя паршею.  Збудник розвиватиметься за наявності крапельної вологи і температури повітря 18-20ºС. Розвитку й поширенню моніліального опіку сприятимуть прохолодна (t 12-16ºС) дощова погода, тумани в період цвітіння. Незважаючи на періодичне зниження температурного режиму в зимовий період, міцелій борошнистої роси успішно перезимував в уражених бруньках і розвивається на листках верхівкових розеток у вигляді білого нальоту. Подальшому розвитку сприятиме жарка та волога погода.

Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти попелиць, яблуневої молі, п’ядунів, інших шкідників обприскують інсектицидами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» з додаванням проти парші, борошнистої роси та інших хвороб фунгіцидів. В разі наявності рослиноїдних кліщів додають акарициди.

При відлові феромонною пасткою за 7 днів спостережень 5 метеликів яблуневої плодожерки, на початку відкладання ними яєць зерняткові насадження обробляють Матчем 050 ЕС, КЕ, 1 л/га; Люфоксом 105 ЕС, КЕ, 1 л/га; Рімоном, КЕ, 0,6 л/га; Корагеном 20, КС, 0,15-0,175 л/га з додаванням проти парші, інших хвороб – Циделі Топ 140 DC, КД, 06-0,7 л/га; Мерпану, ВГ, 1,9-2,5 кг/га; Малвіну, ВГ, 1,8-2,5 кг/га; Поліраму ДФ, ВГ, 2,5 кг/га; Дітану М-45, ЗП, 2,0-3,0 кг/га, а також Тіовіту Джет, в.г., 8,0 кг/га або Топазу 100 ЕС, КЕ, 0,3-0,4 л/га проти борошнистої  роси.

При роботі із засобами захисту рослин слід дотримуватися діючих Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» ДСП 8.8.1.2.001-98, регламентів застосування препаратів та правил техніки безпеки.