❇️Найбезпечнішою для здоров’я людини за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками є артезіанська вода, яка подається населенню із глибин водоносного горизонту.

🚱У частини населення м. Чернівці є приватні криниці де якість води у багатьох випадках не відповідає вимогам чинного санітарного законодавства – вміст нітратів перевищує гранично-допустимі концентрації у декілька разів.

ℹ️Вживання води питної, яка містить понад нормовану кількість нітратів, у окремих випадках може призвести до захворювання, яке називається водно-нітратна метгемоглобінемія.
🔹️Дане захворювання обумовлене значним підвищенням вмісту метгемоглобіну в крові, який утворюється внаслідок токсичної дії нітратів на гемоглобін, що призводить до кисневого голодування тканин (гіпоксії).
➡️Групи підвищеного ризику становлять немовлята віком до 1 року, які перебувають на штучному вигодовуванні (коли суміші готуються на воді з високою концентрацією нітратів).
➡️Також чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію та люди, які страждають захворюваннями дихальної та серцево-судинної системи.

👩‍🍼Основні симптоми хвороби у немовлят проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят».
ℹ️У дітей, що вражені цією хворобою, може бути блювота і пронос.
❗️Гостре нітратне отруєння у дітей в 7-8% випадках закінчується смертю.

☢️Основною причиною забруднення питної води з таких джерел водопостачання є те, що такі криниці експлуатуються будучи в занедбаному стані, розміщені поблизу гноївок, вбиралень, вигрібних і стічних ям.
Через відсутність глиняного замка навколо криниці та верхнього бетонованого покриття з ухилом від криниці радіусом 2 метри, ливневі і талі води без перешкод проникають у криницю, забруднюючи питну воду органічними та іншими сполуками, роблять її непридатною для споживання.

⚖️Власникам шахтних колодязів рекомендується дотримуватись вимог санітарного законодавства, передбачених Державними санітарними нормами і правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» ДСанПіН 2.2.4-171-10, при їх облаштуванні та утриманні, а саме:
📌 колодязь не рекомендується облаштовувати в понижених, заболочених місцях та на ділянках, що затоплюються паводковими водами
📌індивідуальний колодязь слід розміщувати на відстані не менше 20 м, а колодязь громадського користування на відстані не менше 50 м від джерел можливого забруднення (вбиралень, вигрібних ям, мережі каналізації, тваринницьких майданчиків)
📌стінки колодязів повинні бути щільними, без щілин, такими, що добре ізолюють колодязь від проникнення поверхневих стоків (дощові і талі води)
🔹️зазвичай використовують для цього монолітний залізобетон, бетонні або залізобетонні кільця, а за їх відсутності – кераміку, цеглу, камінь або дерево
📌підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр
📌дно колодязя слід вкривати фільтруючим шаром гравію (щебеню) товщиною 20-30 см
📌наземна частина колодязя (оголовок) повинна бути не менше 0,8 м вище поверхні землі
📌для підйому води з колодязя застосовують насоси, в інших випадках обладнують відром загального користування
📌навколо колодязя повинен бути «замок» із добре утрамбованої глини глибиною 2 м і шириною 1 м з ухилом від колодязя (висота ухилу 0,1 м)
📌 колодязь повинен бути огороджений, мати кришку, навіс, коловорот з відром загального користування, лавку для відер
📌не дозволяється набирати воду з громадського колодязя відрами, які населення приносить з дому
📌не рідше 1 разу на рік необхідно проводити чистку колодязя від замулювання та намивання породи з одночасним поточним ремонтом кріплення та обладнання
📌після кожного ремонту або чищення колодязя необхідно проводити його дезінфекцію

📌лабораторний контроль води питної за мікробіологічними, санітарно-хімічними та радіологічними показниками проводиться з періодичністю, визначеною ДСанПіН «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (водогони, громадські та відомчі криниці).