➡️Готуючись до весняно-посівної кампанії, аграрії повинні перш за все перевірити насіння на показники якості та безпеки в лабораторних умовах.

🔰 Якісний посівний матеріал – запорука високої врожайності: адже якщо посіяне насіння не зійде, або зійде і дасть неоднорідні сходи – жодні добрива чи засоби захисту рослин ситуацію не врятують.

👉Якісне насіння дає змогу без додаткових витрат на придбання добрив, пестицидів забезпечити належний розвиток рослин, знизити негативний вплив бур’янів, хвороб, шкідників і на цій основі підвищити врожайність культури і якість одержуваної продукції, поліпшити екологічний стан поля.

📍Насіння характеризується сортовими, посівними і врожайними властивостями.

✴️ Насіння – складні живі системи, посівні та врожайні якості яких забезпечуються багатьма факторами. Коли йдеться про сортові якості насіння, мають на увазі ступінь їх чистосортності.

🌾 Так, у пшениці, ячменю, вівса, проса сортова чистота має відповідати таким вимогам стандарту:
📌добазове та базове насіння – не менше 99,9 %;
📌у сертифікованого насіння першої генерації – не менше 99,7 %
📌сертифікованого насіння другої генерації – 99,0%.

Основні посівні якості насіння характеризуються такими показниками, як
🔹️чистота,
🔹️вологість,
🔹️енергія проростання,
🔹️схожість,
🔹️маса 1000 насінин.

❗️Велике значення має польова схожість насіння, що залежить від вологості ґрунту, глибини загортання на-сіння.
Під схожістю розуміють:
🔹️Здатність насіння давати нормальні ростки в оптимальних умовах у встановлений для даної культури строк.
🔹️ Виражається в процентах.
🔹️При низькій схожості посіви будуть зріджені.
🔹️Розрізняють польову і лабораторну схожість.
⚠️Схожість – найважливіший показник якості насіння.

⬆️Крім схожості в лабораторії визначають енергію проростання, тобто процент насінин, які нормально проросли у встановлені строки для даної культури.
🔹️Встановлення енергії проростання має велике значення, бо від нього залежить дружність появи сходів у полі після висіву і рівномірність їх росту, що важливо для механізованих робіт.
🔹️Знаючи енергію проростання та схожість, можливо коригувати норми висіву. Адже при низьких даних показниках норма збільшується від запланованої на 10-15 %.

↪️Чистота і відхід насіння.
🔹️На основі визначення чистоти і схожості встановлюють посівну придатність насіння, тобто процент насіння до всієї його ваги.
🔹️Для визначення посівної придатності, перемножують показники схожості і чистоти та ділять на 100 (99 % х 98 % : 100 = 97 %). Це означає, що три відсотки в насінні – баласт.
🔹️Посівну придатність необхідно знати для встановлення норми висіву насіння.

💧Важливим показником якості насіння є вологість – вміст вологи у відсотках до ваги абсолютно сухого насіння.

⚖️Маса 1000 насінин характеризує
🔹️добірність,
🔹️ крупність
🔹️виповненість насіння.
📌Молоді сходи живляться поживними речовинами, які є в насінні.
📌Отже, чим крупніше насіння, тим краще ростуть молоді рослини, тим продуктивнішими вони будуть.
📌Її розраховують з метою правильного визначення норми висіву зерна.
❗️Адже, якщо не враховувати показники посівної придатності та маси 1000 насінин, неможливим виявиться встановлення норми висіву та визначення його схожості в польових умовах.

➕Крім наведених показників якості посівного матеріалу беруть до уваги також зараженість його хворобами і шкідниками, колір, блиск і запах.
🔹️Так, втрата насінням природного кольору й блиску часто вказує на втрату схожості.

💡Отже, готуючись до посівної, потрібно перевіряти не тільки асортимент та кількість насіння в сховищі, але і його якість, оскільки навіть результати, що вказані в сертифікаті, що засвідчує посівні якості насіння мають свій термін дії.
📌Наприклад, строк дії сертифіката, що засвідчує посівні якості насіння або товарні якості садивного матеріалу, становить:

🔹️на насіння овочевих, баштанних культур, кормових коренеплодів відкритого і закритого ґрунтів – дванадцять місяців, а упаковані у герметичну тару, – двадцять чотири місяці;
🔹️на насіння кукурудзи протруєної – один рік;
🔹️на насіння соняшнику протруєного – вісім місяців;
🔹️на насіння цукрових буряків – шість місяців;
🔹️на насіння картоплі, затарене в мішки, в ящичні піддони та насипом, – тридцять днів;
🔹️на насіння озимих та ярих зернових культур, а також інших культур, крім перелічених вище, – чотири місяці.