Міжрегіональне та міжнародне переміщення підкарантинних матеріалів є одним з основних шляхів поширення карантинних шкідливих організмів. Помилкове уявлення про «безпечність» зимового періоду призводить до зниження рівня контролю, що створює додаткові фітосанітарні ризики.
Підкарантинні матеріали — це об’єкти рослинного походження або пов’язані з ними матеріали, які можуть бути носіями карантинних організмів.

До них належать:
– рослини та рослинна продукція;
– садивний і насіннєвий матеріал;
– зерно, корми;
– деревина, тара, пакувальні матеріали;
– ґрунт, субстрати;
– транспортні засоби та обладнання.

У зимовий період більшість карантинних організмів переходить у стан спокою:
– комахи — у вигляді яєць, личинок, лялечок;
– збудники хвороб — у формі спор, міцелію;
– бур’яни — у вигляді насіння з високою холодостійкістю.

Низькі температури не знищують шкідливі організми, а лише пригнічують їх розвиток.

Основні фітосанітарні ризики взимку:
– приховане зараження
– відсутність зовнішніх симптомів;
– неможливість виявлення візуальним методом;
– складність лабораторної діагностики.

Консервація шкідливих організмів
– збереження життєздатності під час транспортування;
– активізація навесні або в умовах закритого ґрунту.

Ризик поширення з тарою та транспортом
– необроблена деревина;
– залишки ґрунту та рослинних решток;
– контейнери багаторазового використання.

Підкарантинні матеріали підвищеного ризику у зимовий період
Особливу небезпеку становлять:
– пиломатеріали та дерев’яна тара;
– саджанці плодових і декоративних культур;
– картопля, цибулинні культури;
– зерно та насіння;
– ґрунт і компости.

Обмеження фітосанітарного контролю взимку
– неможливість проведення польових обстежень;
– зменшення ефективності візуального огляду;
– залежність від супровідних документів;
– підвищена роль профілактичних заходів.

Наслідки порушення фітосанітарних вимог
– занесення карантинних організмів у нові зони;
– економічні збитки суб’єктів господарювання;
– запровадження карантинних режимів;
– обмеження експорту продукції.

Заходи зниження фітосанітарних ризиків
– обов’язковий фітосанітарний контроль;
– сертифікація підкарантинних вантажів;
– дотримання стандарту МСФЗ №15;
– очищення та дезінфекція транспорту;
– застосування профілактичних обробок.

Зимовий період не гарантує фітосанітарної безпеки. Переміщення підкарантинних матеріалів узимку потребує суворого дотримання карантинних вимог, оскільки саме в цей час існує високий ризик прихованого поширення карантинних організмів.