Регулювання здійснюється відповідно до:
• Міжнародного стандарту з фітосанітарних заходів № 15 (МСФЗ / ISPM № 15);
• Закону України «Про карантин рослин»;
• Постанови КМУ від 15.11.2019 № 1177;
• Наказу Мінагрополітики від 27.05.2024 № 1640;
• Митного кодексу України.

Усі дерев’яні пакувальні матеріали, які ввозяться в Україну, експортуються за кордон або переміщуються транзитом як супровідний матеріал до вантажів, обов’язково повинні бути:
1. Окорованими (повністю очищеними від кори).
2. Знезараженими (пройти термічну або іншу затверджену обробку).
3. Промаркованими (мати офіційний штамп, що підтверджує відповідність МСФЗ № 15).

Вимоги до маркування (штампу):
• Чіткість: маркування має бути розбірливим і добре читатися.
• Довговічність: штамп не повинен стиратися, змиватися чи переноситися на інші поверхні.
• Розташування: наноситься у помітних місцях, щонайменше з двох протилежних сторін пакувальної одиниці.
Види маркування дерев’яного пакувального матеріалу

Випалювання є найбільш надійним і практичним способом маркування дерев’яної тари за стандартом ISPM 15 (МСФЗ № 15). Хоча правила дозволяють використовувати спеціальну фарбу, більшість виробників та експортерів обирають саме термічне клеймування.

Чому випалювання краще за фарбу
• Абсолютна стійкість: випалений знак не змиється дощем, не вигорить на сонці та не зітреться під час тертя вантажів у дорозі.
Вимоги митниці: прикордонні та фітосанітарні служби багатьох країн (особливо США, Канади та ЄС) суворо ставляться до читаваності клейма. Якщо фарба розмиється, вантаж можуть затримати або повернути.
• Хімічна безпека: випалювання не потребує фарби, яка могла б забруднити вантаж чи виділяти хімічні речовини.
• Довговічність: маркування залишається чітким протягом усього терміну служби піддона чи ящика.

Правила МСФЗ № 15 поширюються на всі види дерев’яної тари товщиною понад 6 мм (палети/піддони, коробки, ящики, пакувальні блоки, кріпильна деревина, кабельні барабани та котушки).

Проте є винятки, які не потребують спеціальної обробки та маркування:
– Дерев’яні матеріали товщиною менше ніж 6 мм.
– Фанера, ДСП, ДВП, ОСП та інші плити, виготовлені з використанням клею, тепла та пресування.
– Бочки для алкогольних напоїв (оскільки вони піддаються термообробці під час виготовлення).
– Подарункові коробки з деревини, яка пройшла спеціальну технологічну обробку.
– Тирса, деревна стружка та деревна шерсть.

Виготовляти та самостійно маркувати (ставити штамп) дерев’яну тару на території України мають право виключно суб’єкти господарювання, які внесені до загальнодержавного Реєстру де чітко зафіксовані:
• Найменування та юридична адреса підприємства;
• Фактичне місцезнаходження виробничих потужностей;
• Затверджені методи обробки деревини, які використовує компанія;
• Персональні ідентифікаційні коди для нанесення маркування.

Чому це важливо для бізнесу та держави?
• Для бізнесу (усунення ризиків): Суворе дотримання фітосанітарних норм захищає вантажовласників та перевізників від затримок на митниці, простоїв транспорту, фінансових штрафів та додаткових витрат на зберігання чи повторний контроль.
• Для екології (біобезпека): Використання сертифікованої тари гарантує, що в Україну або країни-партнери не будуть випадково завезені карантинні шкідники та хвороби рослин. Це захищає лісові ресурси, запобігає колосальним економічним збиткам та зберігає біологічне різноманіття.

Пам’ятайте: Своєчасна профілактика та сертифікація тари є значно ефективнішою та економічно вигіднішою, ніж ліквідація наслідків поширення небезпечних шкідників.