Загальні властивості та небезпека ртуті.

За своїм зовнішнім видом ртуть  –  метал сріблясто-білого кольору. При звичайних умовах – це рідина. Ртуть в 13,5 рази важче води.

В рідкому стані вона легко рухома, при легкому ударі поділяється на дрібні кульки. Це найбільш легкоплавкий метал. Температура плавлення рідкої ртуті – 38,9⁰С, тому вона випаровується вже при кімнатній температурі. З підвищенням температури більше 18⁰С її випарювання збільшується. Пари ртуті і її сполуки дуже отруйні.

Потрапивши до організму через органи дихання, ртуть акумулюється і залишається там на все життя.

Допустима концентрація парів ртуті для житлових, дошкільних, учбових, робочих приміщень встановлена 0,0003  мг/м³. В повітрі виробничих приміщень – 0,0017 мг/м³.

При концентрації парів ртуті в повітрі більше 0,2 мг/м³, розвивається гостре отруєння організму,  яке  проявляється через 8-24 години,  а  саме: починається  загальна  слабкість, головний  біль, підвищується  температура  тіла, а  згодом –  болі  в  животі, розлад шлунку інше.

Вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу призводить до хронічного отруєння.

Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка стом-люваність, послаблення пам`яті, головні болі. В окремих випадках можливі катаральні проявлення з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясень, легке тремтіння рук, схильність до поносу.

Зачасту за  консультацією  звертаються  громадяни  з  питання  збору ртуті,  яка  вилилась від розбитого ртутного (медичного)  термометра.

Тож інформуємо, з метою  попередження розносу ртуті і недопущення забруднення інших приміщень, треба зібрати наявні кульки рідкої ртуті на лист паперу й перенести їх в ємність з водою, попередньо розчинив в ній трохи перманганату калію (марганцівки) – приблизно 2 грами перманганату калію на 1 літр води.

Після закінчення збору кульок ртуті, забруднені місця миються мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів соди на 10 літрів води). Обробка місць, які не були безпосередньо забруднені, не обов`язкова. А  також необхідно провести тривале провітрювання  забрудненого  приміщення заборонити знаходження людей в ньому та максимально ізолювати від інших приміщень.

Пилосмок  використовувати недоцільно, так як в ньому відбувається роз-пад ртуті до стану парів, які  через фільтр знову потрапляють  в  приміщення.

У випадках коли кількість розлитої  ртуті є більшою ніж у термометрі проводиться демеркуризація – це комплекс заходів,спрямованих на зниження концентрації парів ртуті в повітрі приміщень до гранично допустимої.

Демеркуризація може проводитись 2 способами: хіміко-механічним і механічним.

Хіміко-механічний спосіб засновується на механічному зборі кульок металічної ртуті з подальшою обробкою забрудненої поверхні хімічними реагентами. Після такого способу обробки приміщення потребує підсиленого провітрювання.

Механічний спосіб засновується на механічному зборі кульок ртуті  з поверхні з послідуючою заміною підлог, заміною штукатурки або капітальному ремонту будівлі. Цей спосіб може застосовуватися разом з хіміко-механічним.

Після завершення комплексу заходів у всіх приміщеннях проводяться за-міри на наявність парів ртуті в повітрі. Якщо концентрація парів ртуті не пере-вищує гранично-допустимих рівнів, демеркуризація вважається закінченою.                     При виявленні ртуті або чогось  схожого  на  ртуть  у  будь-яких приміще-ннях або в іншому місці у першу чергу необхідно повідомляти органи влади та місцевого  самоврядування.

Начальник управління  державного нагляду 

за  дотриманням санітарного законодавства                        Н.Клімчук