Епідемічна ситуація з лептоспірозу в Чернівецькій області залишається нестійкою. Протягом 2014-2015 років в області було зареєстровано 17 та 9 випадків захворювання на лептоспіроз відповідно. В поточному році зареєстровано 6, з яких 4 (66%) закінчилась летально. В 2014 та 2015 роках також зареєстровано по 2 летальних випадки. За останні роки захворювання реєструвалось у мешканців всіх адміністративних територій області та м. Чернівці, крім Путильського та Сокирянського районів. Неблагополучною залишається епізоотична ситуація з лептоспірозу. В 2016 році при лабораторному дослідженні на лептоспіроз мишовидних гризунів в 4,6% від загальної кількості досліджених мишовидних гризунів результат був позитивним. Уражені лептоспірозом гризуни виявлені в усіх районах області та м.Чернівці. Виявлення значного відсотку позитивних знахідок на лептоспіроз у мишовидних гризунів, як основного джерела захворювання на лептоспіроз, свідчіть циркуляцію збудника в навколишньому середовищі. Як один із факторів розповсюдження захворювання на лептоспіроз може бути значний відсоток відхилень по бактеріологічним показникам джерел децентралізованого водопостачання (7,9% від загальної кількості досліджень).

Від уражених мишовидних гризунів заражаються домашні (велика рогата худоба, свині, собаки) та дикі тварини. У тварин хвороба часто протікає безсимптомно, у вигляді довготривалого носійства, при цьому збудник виділяється з сечею у зовнішнє середовище. Хвора людина не становить небезпеки для оточуючих. Механізм передачі збудника – аліментарний або контактний. В організм людини і тварини лептоспіри проникають через ушкоджену шкіру і слизові оболонки. Зараження відбувається під час купання у водоймі, риболовлі, косовиці, при вживанні забрудненої води та харчових продуктів, особливо тих, що зберігаються в погребах, догляді за хворими тваринами, укусі гризуном.
Для лептоспірозу характерна літньо-осіння сезонність з максимумом захворюваності в серпні-вересні Лептоспіроз – гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, яка  спричиняється різними серотипами лептоспір та супроводжується гарячкою, симптомами загальної інтоксикації, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної, нервової систем. Інкубаційний період триває від 4 до 14 днів (частіше 7-9 днів). Хвороба починається гостро, серед повного здоров’я без будь-яких провісників. З’являється озноб, нерідко сильний, температура тіла швидко досягає високих цифр (39-40°С). Хворі скаржаться на сильний головний біль, безсоння, відсутність апетиту, спрагу. Дуже характерною ознакою є сильні болі в м’язах, особливо в литкових.

Одним із основних напрямків профілактичних заходів при лептоспірозі є боротьба з гризунами, тобто проведення дератизаційних заходів. Важливим є охорона джерел водопостачання та харчових продуктів від забруднень екскрементами гризунів; використання захисного одягу, гумових чобіт і рукавиць під час роботи в заболоченій місцевості, рибалки, при догляді за хворими тваринами тощо. Не допускати випас великої рогатої худоби на берегах водоймищ та не ловити рибу в заборонених місцях.
Для недопущення передачі інфекції харчовим шляхом, не використовуйте некип’ячену воду з незнайомих джерел та відкритих водоймищ, не вживайте некип’ячене молоко та немиті овочі і фрукти, необхідно захищати продукти харчування від доступу гризунів.
У разі виникнення перших ознак хвороби необхідно негайно звернутися до лікаря, оскільки у хворого на лептоспіроз кожний втрачений день зменшує шанси на видужання.

Начальник відділу санітарно-епідеміологічного нагляду

та організації розслідування спалахів                                                     В. Чернявський