Значна частина індивідуальних забудовників вирішують проблему відведення стоків з будинку шляхом облаштування вигрібної ями.

Незнання вимог  щодо  облаштування  вигрібних  ям призводить до забруднень навколишнього середовища ( грунту,  питної води ).

Державними санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць, затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 березня 2011 року № 145 (Наказ набирає чинності з 01 січня 2012 року) та ДСП  від 19.06.1996 №173 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів»визначено, що вигрібна яма (вигріб) – це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів.  Вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок та лікувально- профілактичних закладів, житлових та громадських будівель і споруд , майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення  на відстань  не менше 20 м,  відстань від  вигребу  до  індивідуальних   колодязів  і каптажів  джерел  –  не менше 20 метрів,  при цьому необхідно враховувати напрямок схилу ділянки. Рекомендується розташовувати яму вниз за течією грунтових вод. Що дозволить  уникнути забруднення питної води.

Також, об’єм  вигребу розраховують  виходячи з   кількості членів сім’ї, які  ним  користується.  Вигріб необхідно очищати у міру їх заповнення. Для обслуговування ями необхідно забезпечити до неї доступний  під’їзд. Скид   рідких відходів  на територію  приватних володінь, а також використання  їх як  добрив  в сільському господарстві забороняється.

Відповідальність за влаштування та експлуатацію вигрібних ям несе власник.