Погодні умови  внесли свої корективи в розвиток сільськогосподарських рослин та їх шкідливих організмів. Різке пониження температурного режиму в другій половині квітня сповільнило розвиток та шкідливісь фітофагів, які значно активізуються з потеплінням.

Багатоїдні шкідники

Протягом двох останніх років спостерігається незначне наростання чисельності грунтових шкідників. У більшості районів області щільність дротяників та несправжніх дротяників, хрущів  на полях під посів просапних культур не загрожує значним пошкодженням. Однак, в Новоселицькому, Кіцманському, Глибоцькому та Вижницькому  районах дротяники та несправжні дротяники зможуть наносити відчутні осередкові пошкодження сільськогосподарським культурам, насамперед на тих площах, де  обстеженнями     були виявлені     вогнища шкідників чисельністю 5 – 7 екз/м².  В Кіцманському, Новоселицькому та передгірських – Сторожинецькому та Вижницькому районах існує загроза осередкової шкідливості личинок хрущів, яких обліковувалось до 6 екз/м².  Збереження посівів досягається токсикацією насіння. Для захисту розсади овочевих культур, перед висадженням її в грунт, корені рослин замочують в суспензії актари, в.г., 1,5 г/л води на 250 рослин за tº 18-23º С та експозиції 90-120 хв.

Задовільні умови перезимівлі гусениць підгризаючих совок (озима, оклична)  сприяли збереженню 0,8-1 екз/м², макс. до 2 гусениць старших віків, які заляльковуватимуться, а з середини травня очікується літ метеликів. Скрізь відбуватиметься літ метеликів і листогризучих совок – капустяної, С-чорне, совки-гамми, городньої, конюшинової, люцернової, інших видів. Для обмеження чисельності совок слід передбачити випуск на поля трихограми совочної форми на початку та в період масового відкладання яєць в Заставнівському, Кіцманському, Вижницькому та Глибоцькому районах області, де виявлено осередки з чисельністю 3-5 екз./м².  На даний час в області виробництвом трихограми займається Чернівецька обласна біолабораторія, яка розташована в м. Заставна. За більш детальною інформацією звертайтесь за тел. 0956624577 (Осадчук Сергій Васильович).

Гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика за 11% загибелі взимку  виявлені в 8% рослинних решток кукурудзи по 1,0, макс. 2 екз. на рештку. У травні гусениці заляльковуватимуться, на початку червня  розпочнеться літ метеликів.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

Хлібні клопи (маврський, австрійський, гостроголовий та, в східних районах області, клоп шкідлива черепашка) перелітатимуть із місць зимівлі у посіви озимої пшениці, пізніше заселятимуть ярі пшеницю та ячмінь. Поступово із крайових смуг клопи розселятимуться впродовж посівів. Після посиленого живлення клітинним соком відбуватиметься відкладання яєць, яке залежно від погодних умов, може тривати до 40 днів. При цьому середня плодючість однієї самиці коливається від декількох десятків до 200, що пов’язано з погодними умовами, якістю корму і біотичним потенціалом. У посівах за прохолодної погоди вони перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту, що важливо знати при обстеженні посівів для прийняття рішення щодо захисту посівів. Для першого етапу шкідливості клопа шкідливої черепашки характерне зниження врожаю за рахунок часткового пошкодження чи повної загибелі продуктивних стебел. Найвразливіші до пошкоджень клопом рослини озимих зернових у фазах відростання та трубкування, ярих – кущіння, коли відбувається загибель центрального листа і відмирання стебла. Уколи в стебло перед і на початку колосіння спричиняють білоколосість та недорозвиненість зерна. За відсутності дощів шкідливість клопів посилюватиметься, передусім на ярих колосових культурах. За своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена.

Після повного переселення перезимувавших клопів в посіви при перевищенні ЕПШ (2-4 і більше екз. на кв.м) під час виходу озимих зернових культур в трубку посіви захищають через обприскування актарою, в.г., 0,1-0,14 кг/га або к.с., 0,15 л/га, децисом профі, в.г., 0,04 кг/га, енжіо, мк.с., 0,18 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га, Бі -58 новим, к.е., 1,5 л/га та їх аналогами. Ці інсектициди ефективні і проти інших шкідників зернових культур.

Злакові мухи  (шведська)  слабко пошкоджуватимуть озимину та ярину. Весняне покоління більш небезпечне для ярої пшениці та ячменю, а також для сходів кукурудзи.

Хлібні блішки, здебільшого смугаста, поширюватимуться в озимині, але шкідливішими будуть в ярині, зокрема в разі посушливого травня. Захисні заходи проти блішок будуть доцільними здебільшого у крайових смугах або всуціль посівів зернових колосових за надпорогової їх чисельності (ЕПШ – 30-50 екз. на кв.м) та наявності інших видів шкідливих комах.

Хлібні п’явиці (переважно червоногруда, рідше синя) повсюди продовжуватимуть розвиток, відкладатимуть яйця, з яких відроджуватимуться личинки, які помірно шкодитимуть у посівах ярих пшениці, ячменю, вівса. За низької зволоженості ґрунту ймовірне зростання шкідливості фітофага у вищевказаних культурах. В разі утворення вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового (у фази кущіння ЕПШ  – 150-200 і більше личинок на кв.м) скупчення шкідника.

Злакові попелиці (звичайна, велика, ін.) та пшеничний трипс повсюди в озимині й ярині масово розвиватимуться за теплової вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Харчування злакових попелиць і трипсів на зернових культурах викликає зменшення маси зернівки, що призводить до кількісних втрат врожаю пшениці. Окрім того, ці шкідники небезпечні ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур.

Борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, кореневі гнилі, інші хвороби зернових колосових культур, які на 16-31                        % площ слабко розвивались  в квітні, посилять свій розвиток в разі випадання дощів та відносного температурного режиму (t° повітря 16-25°С), рясних рос, передусім в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення. В ярині розвиватимуться вищевказані хвороби та  інші плямистості.

В кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початок формування зернівки проти вищевказаних хвороб посіви оздоровлюють  альто супер, к.е., 0,4 л/га, амістаром екстра, к.е., 0,5-0,75 л/га,  імпактом, с.к., 0,5 л/га та аналогами; колосалем, к.е., 0,75-1 л/га, рексом дуо, к.е. 0,4-0,6 л/га, фолікуром, к.е., 0,5-1 л/га, фальконом 460 ЕС, к.е. 0,6 л/га, фундазолом, з.п., 0,3-0,6 кг/га  та іншими фунгіцидами згідно діючого «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Високопродуктивні посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження рослин плямистостями, 3-5% септоріозу листя та піренофорозу) та сприятливих погодніх умов для розвитку хвороб.

Бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий) розвиватимуться і шкодитимуть під час сходів – галуження гороху, перелітаючи з багаторічних трав за температури повітря 14-17ºС. За посушливої жаркої погоди, коли рослини затримуються в рості, слід очікувати найбільшої шкоди від жуків. На посівах гороху розвиватимуться і завдаватимуть шкоди горохові попелиця, зерноїд, трипс, комарик, інші. Дощова погода за температури повітря 24-28ºС сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей.

Сходи гороху за наявності 10-15 жуків бульбочкових довгоносиків на кв.м обробляють блискавкою, к.е., 0,15-0,16 л/га. В період бутонізації – початку цвітіння  проти горохових зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), плодожерки, комарика, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м) посіви обробляють інсектицидами: актара, в.г., 0,1 кг/га,  фуфанон, к.е. 0,5-1,2 л/га, карате зеон, мкс.с., 0,125 л/га, акцент, к.е., 1 л/га, золон, к.е. (крім зеленого горошку), 1,4 л/га, данадим стабільний, біммер, к.е., 0,5-1 л/га, фастак, к.е., 0,15-0,25 л/га, а також дозволеним для застосування в посівах на зелений горошок  ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскують фунгіцидами: амістар екстра, КС, 0,5-0,75 л/га, імпакт, КС, 0,6-0,8 л\га, мерпан, ВГ, 2,0-2,5  кг\га. Для підвищення стійкості рослин проти хвороб застосовують фосфорно-калійні добрива.

Проростаюче  насіння і сходи сої  слабко пошкоджуватимуться личинками  чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. Сім’ядолям та першій парі справжніх листків поодиноко шкодитимуть бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Тепла помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу, за умов прохолодної погоди розвиватимуться сім’ядольний бактеріоз, пероноспороз, церкоспороз. Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть фузаріозною, іншими кореневими гнилями.

Проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) у фазу 2-6 листочків культури посіви сої обприскують балазо 100, КЕ, 0,2-0,3 л/га,  Бі-58 новий, к.е. 0,5-1 л/га, пірінекс супер, КЕ, 0,75-1,25 л/га, сірокко, КЕ, 0,8-0,12 л/га. На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих посівів видаляють.

Технічні культури

Сходи цукрових буряків  заселятимуться переважно звичайним, значно рідше – сірим буряковими довгоносиками. За теплої сухої погоди (t 22-25ºС) жуки масово перелітатимуть на посіви.  За високої активності комах та послаблення токсикації сходів виникатиме потреба застосування комплексу захисних заходів. Тому важливо контролювати поведінку та чисельність бурякових довгоносиків.

За сухої сонячної погоди в посівах буряків численними і шкідливими будуть бурякові блішки, помірно шкодитимуть бурякові щитоноски, крихітка.

За надпорогової чисельності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м, крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту обробляють актарою, в.г., 0,08 кг/га, актелліком, к.е., 1-2 л/га, фуфаноном, к.е., 1-2,5 л/га, нуреллом Д, к.е., 0,8 л/га, іншими.

За настання середньодобової температури 14-17ºС відбуватиметься заселення посівів цукрового буряка буряковою листковою попелицею. У разі заселення крайових смуг чи всього поля буряковою листковою попелицею (5% заселених рослин) проводять обприскування актелліком, к.е., золоном, к.е., 1 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, іншими.

У  разі ущільнення, пересихання або перезволоження ґрунту, неякісної обробки насіння, порушення агротехнічних вимог вирощування рослини хворітимуть на коренеїд. Через розпушування міжрядь рослини оздоровлюють від коренеїду та покращують їх фізіологічний стан.

У посівах озимого ріпаку найшкідливішим буде ріпаковий квіткоїд.  Листкоїд, прихованохоботники, пильщики, хрестоцвіті клопи, попелиця, білани наноситимуть шкоду поодиноким рослинам у посівах. Посіви захищають наприкінці бутонізації за надпорогової чисельності фітофагів (квіткоїд, прихованохоботники 5-6 жуків на рослину) вантексом, мк.с., 0,04-0,06 л/га, децисом профі 25 WG, ВГ, 0,04-0,07 л/га, карате зеоном, мк.с, 0,15 л/га, іншими.

Оскільки квітки ріпаку є джерелом нектару для бджіл та інших корисних видів, згідно ЗУ «Про бджільництво» забороняється застосовувати засоби захисту  рослин, та здійснювати будь-які роботи,  що  можуть  призвести  до  фізичного знищення бджіл під час медозбору. Застосування засобів захисту рослин у сільському та лісовому господарстві  дозволяється  згідно з їх переліком,  затвердженим у встановленому  порядку  центральним  органом  виконавчої влади, що забезпечує  формування  державної аграрної політики. В «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»  в посівах ріпаку проти ріпакового квіткоїда включено  інсектициди Маврік, ЕВ 0,2-0,3 л/га та Каліпсо 480 SC, КС, 0,2 л/га. За умови дотримання рекомендованих норм витрати ці препарати безпечні для бджіл та ефективні і від ряду інших комах-шкідників ріпаку. Перед, на початку, під час та наприкінці цвітіння проти квіткоїда, попелиць, капустяних прихованохоботників та стручкового комарика дозволено застосовувати моспілан, ВП, 0,1-0,12 кг/га.

Помірно тепла дощова погода сприятиме поширенню на посівах ріпаку пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, інших захворювань. Оздоровлюють посіви за появи ознак хвороб альєттом, з.п., 1,2-1,8 кг/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, містиком, к.е., 1 л/га, штефікуром, к.с., 0,5-1,5 л/га тощо.

Сходи соняшнику пошкоджуватимуть дротяники та несправжні дротяники, що може призвести до зрідження посівів. Також загрозу рослинам соняшнику становитимуть сірий буряковий довгоносик та мідляк піщаний (ЕПШ понад 2 екз. на кв.м), проти яких ефективні суміші фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. За надмірного зволоження і помірної температури оздоровлюють посіви фунгіцидами: амістар Екстра, к.с., 0,75-1 л/га,  аканто плюс, к.с., 0,5-1 л/га, дерозал 500, КС, 1,5 л/га, голдазим 500, КС, 0,5 л/га, ефатол, з.п., 2 кг/га, замір, ЕВ, 1-1,5 л/га, консенто 450 SC, КС, 1,7-2 л/га, кустодія, КС, 1-1,2 л/га, супрім, ЕВ, 1-1,5 л/га.

Картопля та овочеві культури

Колорадський жук, взимку якого загинуло 4%, навесні на картоплянищах враховується 1,9, макс. 5 екз. на кв.м. У травні жуки виходитимуть з грунту і заселятимуть сходи картоплі, інших пасльонових культур. Фітофаги паруватимуться та відкладатимуть яйця. Наприкінці місяця, за оптимальних температур в межах 22-25ºС і відносної вологості повітря 70-75% очікується виплодження та шкідливість личинок.

Захищають сходи картоплі в разі заселення жуком 10% рослин. Проти личинок обприскують посіви за масової появи їх першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10 заселених рослин. Застосовують інсектициди: актара 240 SC, к.с., 0,07-0,09 л/га,  актара 25, в.г., 0,07-0,08 кг/га, біскайя 240 OD, МД, 0,2 л/га, версар, КЕ, 0,75 л/га, дантоп 50, ВГ,  0,03-0,035 кг/га, енжіо 247 SC, КС, 0,18 л/га, конфідор 200 SL, РК, 0,15-0,2 л/га, кораген 20, КС, 0,05-0,06 л/га, інші; з біопрепаратів – актофіт, КЕ, 0,3 – 0,4 л/га, актоверм, КЕ, 0,3-0,4 л/га.

На  капусті та інших хрестоцвітих культурах за умов сухої жаркої погоди скрізь зростатиме чисельність та шкідливість хрестоцвітих блішок. Захищають капусту в разі заселення 10% рослин по 3-5 жуків блішок на кожну через обприскування країв площі або всуціль актарою 240, к.с., 0,07-0,09 л/га, децисом F-Люкс, КЕ, 0,3 л/га, децисом профі, в.г., 0,035 кг/га, версаром, КЕ, 0,45-0,75 л/га, воліам флексі 300, КС, 0,3-0,4 л/га, суперкілом 440, КЕ, 0,45-0,75 л/га,  іншими рекомендованими інсектицидами.

Плодові насадження

У плодових насадженнях у травні продовжуватимуть розвиток і завдаватимуть шкоди листкам, квіткам і зав’язі плодових дерев садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, осередково букарка та казарка, якими вже пошкоджено 2-5% бутонів на 15% заселених дерев. Личинки яблуневого квіткоїда заляльковуватимуться, а в період опадання зайвої зав’язі масово з’являтимуться молоді жуки, які прогризатимуть в нерозкритих бутонах дірки і виходитимуть назовні.

В незахищених насадженнях у період утворення зав’язі яблуні продовжуватимуть харчування гусениці яблуневої молі та розанової листокрутки. Повсюди молоді листки та пагони заселятимуть та пошкоджуватимуть сисні шкідники (кліщі, попелиці, медяниці, щитівки і несправжні щитівки).

Відбуватиметься заляльковування гусениць яблуневої плодожерки, літ метеликів якої розпочнеться за суми ефективних температур (вище 10ºС) 90-110ºС, масовий літ – за 150-170ºС. Відкладання яєць фітофагом спостерігатиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16ºС у вечірні години. В сонячну тиху погоду за температури не нижче 16ºС активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця. Згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру.

Скрізь в зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, найсприятливіші умови для зараження якою створюватимуться за t 18-25ºС і значному насиченні повітря вологою. За наявності крапельної вологи і температури повітря 18-20ºС розвиватиметься збудник парші. Розвитку й поширенню моніліального опіку сприятимуть прохолодна (t 12-16ºС) дощова погода, тумани в період цвітіння. Масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика сприятиме прохолодна погода за значних опадів.

Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць та парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують золоном, к.е., 3 л/га, моспіланом, ВП,  0,4-0,5 кг/га,   Бі-58 новим, к.е., 2 л/га, біммером, к.е., 0,8-2 л/га, конфідором 200 SL, РК 0,2-0,3 л/га з додаванням проти парші, борошнистої роси та інших хвороб флінта, в.г., 0,15 кг/га, скору, к.е., 0,15-0,2 л/га, топсіну М, з.п., 1-2 кг/га або терселу, в.г., 2-2,5 кг/га, інших. Через 10-12 днів після попереднього проти яблуневого пильщика, листокруток та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище пестицидами, дотримуючись чергування препаратів. Проти рослиноїдних кліщів обов´язково додають аполло, КС, 0,4-0,6 л/га, ніссоран, з.п., 0,3-0,6 кг/га, ортус, к.с., 0,5-0,75 л/га.

При відлові феромонною пасткою за 7 днів спостережень 5 метеликів яблуневої плодожерки, на початку відкладання ними яєць зерняткові насадження обробляють матчем 050 ЕС, к.е., 1 л/га, номолтом, к.с., 0,5-0,7 л/га, рімоном, к.е., 0,6 л/га з додаванням проти парші, інших хвороб – дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га, мерпану, ВГ, 1,9-2,5 кг/га, малвіну 80, ВГ, 1,8-2,5  кг/га, поліраму ДФ, в.г., 2,5 кг/га та тіовіту джет, в.г., 8 кг/га, топазу 100 ЕС, КЕ, 0,3-0,4 л/га, імпакту, к.с., 0,1-0,15 кг/га проти борошнистої роси.

Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, плодової гнилі, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, інших обприскують топсином М, ЗП,   (вишня – 1 кг/га,  персик – 2,9 кг/га), хорусом, 75 WG, ВГ, (персик, абрикос, слива –  0,2-0,3 кг/га; вишня, черешня – 0,25-0,3 кг/га), деланом, в.г., (персик – 1 кг/га) з додаванням на  черешні, вишні – каліпсо, 480 SC, КС, 0,25-0,3 л/га, на персику та абрикосі – золону 35, к.е., 2,5-3 л/га. Через 10 днів після попереднього, на початку відродження гусениць сливової плодожерки проти неї та товстоніжки, кліщів, кокомікозу насадження обприскують 0,2% золоном (фозалоном): сливи, вишні 0,8-2,8 л/га, абрикоса – 2,5-3 л/га, персика – 1,6-2,4 л/га; сливи – конфідором, 200 SL, РК, 0,25 л/га. Проти хвороб додають  хорус 75 WG, ВГ, (0,2-0,3 кг/га на персику, абрикосі, сливі та 0,25-0,3 кг/га на вишні та черешні),  топсин М, ЗП, (вишня – 1 кг/га), сігнум, в.г., (вишня, черешня, абрикос, персик 1-1,25 кг/га), інші.

У період масового льоту вишневої мухи сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку обприскують актелліком, к.е., 0,8-1,2 л/га з додаванням топсину М, з.п., 1 кг/га,  сігнуму, ВГ, 1-1,25 кг/га або фіталу, РК, 2,0 л/га.

При роботі із засобами захисту рослин слід дотримуватися загальноприйнятих Державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої безпеки.

Начальник відділу прогнозування,

фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків                    О.Д.Гунчак