Рівень врожайності будь-якої культури залежить як від зовнішніх факторів розвитку рослин, так і від якості самого насіннєвого матеріалу, тобто від насіння. Адже «Що посієш – те й пожнеш», «Яке насіння, таке й покоління» – свідчить прадавня мудрість. Насіння є носієм біологічних і господарських властивостей рослин, тому від його якості в значній мірі залежить урожай, який можна отримати при його сівбі. Англійський фахівець-насіннєзнавець Уільям Хайдекер писав: «Рослина не може бути краще насінини, з якої вона розвину-лась. Сівба високоякісним (кондиційним) насінням в оптимальні для зони строки, за сприятливих ґрунтових умов для проростання насіння – це перша і одна з найбільш важливих передумов для одержання високих врожаїв якісного матеріалу.

Насіння повинно належати до високоврожайного сорту, воно повинно бути доброякісним – тобто крупним, чистим, не мати домішок і збудників хвороб, сухим, з високою схожістю та енергією проростання. Ці основні показники якості насіння регламентуються державними стандартами. Якщо насіння відповідає вимогам стандарту, то його називають кондиційним. Насіння, яке хоч по одному з показників якості не відповідає стандарту, називається некондиційним, висівати його забороняється.

Посівні якості насіння визначають у Державному підприємстві «Центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції. Для цього з підго-товлених партій насіння беруть два зразки вагою 1000 г і 200г.

Один із зразків вміщують у чистий щільний мішечок для визначення чистоти, схожості енергії проростання, маси 1000 насінин. Другий зразок беруть для визначення вологості насіння і зараженості його шкідниками. Насіння засипають у чистий, сухий скляний посуд  який щільно закривають і заливають сургучем або парафіном, а ще можна в поліетиленовий мішечок.

Взяття зразка насіння оформляють актом за встановленою формою і не пізніше ніж за дві доби подають на аналіз в ДП «Центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції». Показники аналізу зразка мають відображати якість усієї партії насіннєвого матеріалу.

Партія насіння – це певна кількість насіння однієї культури, сорту, репродукції, категорії сортової чистоти, одного року врожаю. У пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи розмір партії не повинен перевищувати 250 ц., а в гречки, проса і буряків – 100 ц. Якщо маса партії насіння більша, то її розбивають на контрольні одиниці (частини) і від кожної з них беруть середній зразок.

Правильна підготовка насіння до сівби має велике значення для підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Вона включає такі основні прийоми: очищення, сушіння, сортування, калібрування, протруювання, дражування, повітряно-теплове обігрівання та інші, залежно від культури й стану насіння. Зерно, що надходить на тік після обмолоту, містить багато домішок. Щоб зберегти високі якості насіння, важливо відразу після обмолоту очистити його від зелених частин рослин, більш вологого насіння бур’янів, полови, грудочок землі, пошкодженого насіння основної культури. Тому проводять первинне очищення посівного матеріалу, при цьому знижується на 1 -3% вологість насіння.

Очищене та відсортоване насіння засипають на зберігання в сухі з доброю вентиляцією зерносховища. Для кожної культури і сорту треба мати ізольовані засіки. Перед засипкою насіння зерносховище дезінфікують. Елітне насіння зберігають в мішках з етикетками де вказані результати аналізу.

Насіння в період зберігання продовжує жити, дихає і чим кращі умови, тим довше воно зберігає високі посівні якості. Тому під час зберігання насіння проводять нагляд за вологістю, температурою, кольором і запахом, появою шкідників і при потребі вживають відповідних заходів.

Перед сівбою насіннєвий матеріал обов’язково знезаражують проти грибкових та бактеріальних хвороб. Для цього використовують препарати згідно Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Застосовують різні способи протруювання – сухе, напівсухе, мокре і термічне знезараження насіння. Непротруєне насіння висівати забороняється.

Однією з найвідповідальніших робіт при вирощуванні сільськогосподарських культур є сівба, від якості та своєчасності проведення якої значною мірою залежить рівень майбутнього врожаю. Під час сівби важливе значення мають: встановлення оптимальних строків та способів посіву, норма висіву та глибина загортання насіння.