Дифтерія – інфекційне захворювання яке протікає гостро, та характеризується запаленням, переважно ротоглотки, основною причиною якого є потрапляння в організм бактерії дифтерії.

Крім ротоглотки ( близько 90% усіх випадків хвороби), інфекція провокує розвиток запалення в бронхах, носі, очах, на шкірі й статевих органах.

Основні симптоми дифтерії – утворення нальоту й набряк піднебіння, мигдалин, горла, незначний біль при ковтанні, підвищення температури тіла й інші ознаки запального процесу.

Передається збудник дифтерії повітряно-краплинним і контактно-побутовим шляхами. Найнебезпечнішим ускладненням хвороби є летальний результат, який обумовлений отруєнням організму токсином.

Основним методом лікування є введення в організм протидифтерійної сировотки – антитоксину.

Розвиток дифтерії

Джерелом збудника дифтерії  є носій інфекції – хвора людина.

Інкубаційний період ( від моменту потрапляння інфекції в організм до перших ознак захворювання) становить від 2 до 10 днів.

Найбільш частим місцем, де осідає інфекція є ротоглотка. Серед інших місць можна виділити – трахею, бронхи, носову порожнину, поверхню шкіри, очі, статеві органи.

Після дифтерії імунітет не завжди захищає людину від повторного інфікування й розвитку хвороби.

Дифтерія – симптоми

Захворювання дифтерія характеризується наступними загальними симптомами, які можуть трохи мінятися, залежно від локалізації, форми й стадії хвороби:

-Збільшення піднебінного язичка, дужок, мигдалин, а також можливий на них плівковий наліт, найчастіше сіро-білого кольору;
-Гіперемія (почервоніння) і набряк горла;
-Незначний біль у горлі, особливо при ковтанні;
-Збільшення шийних лімфовузлів, набряк шиї;
-Підвищення температури тіла, аж до 41 °С;
-Загальна слабість, млявість, нездужання, підвищена сонливість;
-Головний біль, запаморочення;
-Нудота, іноді із блювотою;
-Блідість шкірних покривів.

Ускладнення дифтерії

Серед ускладнень дифтерії можна виділити:

• Паралічі, переважно піднебіння, голосових зв’язок, дихальних шляхів, шиї;
• Неврити;
• Нефроз;
• Інфекційно-токсичний шок;
• Міокардити;
Єдиний спосіб убезпечити себе від вкрай небезпечної хвороби та її ускладнень – це зробити відповідне щеплення проти дифтерії. Однак ревакцинацію проти дифтерії потрібно проводити кожні 10 років для дорослого населення.