«Риба з черв’яками?» – Міфи, які народжуються через необізнаність.

Сьогодні у супермаркетах та на агропродовольчих ринках риба продається в широкому асортименті.   Вибір величезний – свіжа, охолоджена, заморожена. «Цінний продукт – джерело мінералів та вітамінів – треба їсти!» – чули ще з дитинства. Річкова, морська і навіть океанічна – варіацій  безліч. Риба складає обов’язковий раціон дитячих садочків, шкіл та закладів громадського харчування. Але останнім часом все частіше засоби масової інформації «голосять» про небезпечність цього продукту. Інколи, навіть, значно перебільшуючи. Що ж необхідно знати споживачам, щоб уберегти себе та свої родини?

«Черв’яки у рибі!» – звучить страхітливо. А ось біологи стверджують: «Риба, яка зростала в природному середовищі, просто не може бути вільною від паразитів. Паразит та хазяїн – єдина взаємозв’язана система. У кожного свої функції». Особливо це стосується мешканців моря.

З метою забезпечення якості  продукції та профілактики захворювань серед людей і тварин уся  риба до відправки споживачеві чи на виробництво повинна проходити державний ветеринарно-санітарний контроль. Важливо враховувати, які саме зустрічаються паразити, в якому стані і в якій кількості. Адже існують гельмінти, які дійсно небезпечні для людини та ті, що не несуть ніякої загрози.

Тим не менше, уся риба, яка надходить у заклади громадського харчування, обов’язково проходить інспектування. Так, в кінці травня спеціалісти Чернівецької регіональної державної лабораторії Держпроспоживслужби на вимогу управління освіти Чернівецької міської ради провели позапланове  її додаткове дослідження. Здійснено відбір зразків риби мороженої хек, яка надійшла в дошкільні навчальні заклади Чернівців. Підчас ветеринарно-санітарної експертизи та паразитологічної оцінки в рибі  знайдено рачки Трифор тортуозус   – це ракоподібні паразити морських риб. В деяких екземплярах також наявні неживі личинки анізакід (в порожнині тіла). Про що це говорить? Адже ще раз наголошуємо: «Важливо враховувати, які саме зустрічаються паразити, в якому стані і в якій кількості».

Для інформації:

Ракоподібні паразити морських риб. У морських риб зареєстровано близько 1500 видів паразитичних ракоподібних – копепод. Більшість з них ектопаразити. Паразитують на поверхні тіла або на зябрах багатьох видів риб (тріска, пікша, малий бичок, шпроти, сардини, тріскові, окуневі, оселедцеві, корюшкові, вугорні, ставридові, шабля-риба, місяць-риба, камбалові та ін.). До цієї категорії паразитів належать і рачки Трифур тортуозус (Trifur tortuosus).

Спеціалісти стверджують! Всі паразитичні рачки морських риб безпечні для людини. Звісно є такі, що здатні псувати товарний вигляд риби. Так, існують відповідні Нормативи оцінки харчової придатності морської рибної сировини та продукції, в якій відсутні живі личинки гельмінтів, що небезпечні для людини. Враховуючі ці Норми, для групи «великі паразитичні ракоподібні» допустиме середнє число паразитів на 1 кг – 0,3.

Для інформації:

Нематоди родини Anisakidae. Їх рідко можна побачити у прісноводній рибі, але вони досить широко розповсюджені у морських та океанічних костистих риб в усіх районах Світового океану. Існують відповідні нормативи оцінки харчової придатності рибної продукції та умови її реалізації при наявності чи відсутності в м’язовій тканині неживих личинок анізакід.   Не допускається до реалізації риба та продукти її переробки, у яких при паразитологічному дослідженні виявлено хоча б одну живу личинку анізакід. При наявності в порожнині тіла та на внутрішніх органах риби (свіжої, охолодженої, мороженої) візуально видимих неживих личинок анізакід (в середньому більше 30 на рибу) подальшу переробку проводити тільки після потрошіння, з послідуючим паразитологічним дослідженням м’язової тканини. До прикладу, при виявленні в м’язовій тканині личинок анізакід у кількості до 10 екземплярів на кілограм м’яса – реалізація дозволяється без обмежень. Якщо їх кількість сягає 20 екземплярів – передбачена кулінарна обробка на підприємствах громадського харчування чи промислова переробка; до 30 екземплярів – переробка на харчовий фарш. Риба, яка не відповідає зазначеним вимогам, підлягає після термічної обробки згодовуванню тваринам або направляється на виробництво рибного борошна.

Вся морська,  океанічна риба  надходить у супермаркети чи потрапляє на агропродовольчі ринки, заклади громадського харчування Чернівецької області в замороженому стані – а це вже сприяє загибелі паразитів. Окрім того, продукція надалі проходить термічну обробку підчас приготування їжі.

Що стосується риби хек замороженої, яку відібрали для додаткового дослідження у Чернівецькій регіональній державній лабораторії Держпроспоживслужби, то середнє число рачків  Трифор тортуозус на 1 кг риби складає 0,4. Критична інтенсивність дорівнює 1. З 114 досліджуваних екземплярів риби 8 виявились ураженими рачками. Це складає 7% з 16% допустимих.  Анізакіди ж знайдені в порожнині тіла,  м’язова тканина чиста від личинок. Відповідно Нормативам  ця продукція іде на кулінарну обробку на підприємства громадського харчування.

Головне управління Держпродсоживслужби в Чернівецькій області акцентує увагу буковинців, що вся рибна продукція перед вживанням у їжу повинна пройти  державну ветеринарно-санітарну експертизу. І це не лише гельмінтологічна оцінка (виявлення паразитів). Повний контроль враховує бактеріологічні, фізико-хімічні, хіміко-токсикологічні та радіологічні дослідження.

Це важливо! Пріоритет краще надавати рибі промислового виробництва, так як саме виробник гарантує безпечність риби.