На території Чернівецької області, як і в інших областях України, триває масовий літ метеликів Чортополохівки (Vanessa cardui). Судячи з повідомлень з Інтернету, таку саму ситуацію спостерігають на Кіпрі, в Ізраїлі, Туреччині та Азербайджані.

До спеціалістів управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області звертаються стурбовані мешканці краю з  запитаннями: «Звідки летить та чи загрожує посівам сільськогосподарських культур даний метелик?».

На думку багатьох науковців, всі метелики, які навесні з’являються в Центральній (Україна в тому числі) і Північній Європі, є мігруючими особинами з південніших частин ареалу та північної Африки. Вони прямують за теплими течіями повітря та здатні подолати відстань до 5000 км. Однак слід зазначити, що в наших умовах також можлива перезимівля цього виду.

Метелик з розмахом крил – 50-60 мм, світло – червоного або яскраво-коричневого кольору. На передніх крилах малюнок із чорних смуг, білих плям біля вершин і звивистою чорною поперечною смужкою за зовнішнім краєм. Задні крила зверху з чорними поперечними смужками та окоподібними плямами по зовнішньому краю, знизу – ясно-бурі з мармуровим малюнком і синьо-жовтими плямами по зовнішньому краю. Метелики не завдають ніякої шкоди, оскільки живляться нектаром різноманітних диких і культурних рослин, зазвичай це чортополох колючий, звідки й походить  назва комахи. Яйця відкладають поодинці переважно на листя бур’янів. Вони зелені, видовжені, заввишки до 1,5 мм, з характерними 16 поздовжніми реберцями (фото 1).

Фото 1. Яйце

Через 7-12 днів з яєць відроджуються гусениці. Гусениця до 40 мм, темно-сіра або майже чорна, з жовтими смугами вздовж спини та боків, жовтими великими шипами, розмішеними в один ряд на кожному сегменті (крім першого), голова чорна (фото 2). Зазвичай вони харчуються на бур’янах – чортополосі, кропиві, осоті,  підбілі, інших, де відродилися з відкладених яєць. Гусениці скелетують листя, скріплюючи його павутинками. У роки масової появи, знищивши бур’яни, гусінь відчутної шкоди може завдати рослинам сої, соняшнику, овочевих і баштанних культур, іншим, перш за все, на забур’янених посівах.

Фото 2. Гусениця

Через 20-30 днів гусениця закінчує живлення і, прикріплюючись анальним кінцем до рослини або іншого предмета, перетворюється на висячу лялечку. Лялечка 25-30 мм, сіро-коричневого забарвлення, на спині – низка зубчастих горбочків і блискучі золотисті, а з боків – матові плями (фото 3).   Через 12-18 днів із лялечки вилітають метелики нового покоління. Друге і третє покоління розвиваються в липні – вересні.

Фото 3. Лялечка

Масову появу Чортополохівки в області ми спостерігали у 2009 році. Пошкодження, переважно на посівах сої, були виявлені в усіх районах. Найбільше – в Кельменецькому, Сокирянському, Хотинському та Новоселицькому, де, в осередках, було пошкоджено до 40-68% рослин.  На 9,1  тис.га посівів було проведено хімічні обробки, що дало змогу значно обмежити чисельність шкідника. Друге покоління було менш чисельним і розвивалось переважно на бур´янах.

Зважаючи на те, що в поточному році тривалі дощові періоди не дали змогу в повному обсязі та в оптимальні строки провести аграріям заходи захисту посівів від бур´янів, а також враховуючи достатню кількість квітучої рослинності і масову появу метеликів, слід очікувати, як мінімум, осередкову шкідливість Чортополохівки.  Щоб вчасно захистити рослини необхідно постійно проводити обстеження, а в разі виявлення загрозливої чисельності (1-2 гусениці на м²) на посівах сої доцільно застосувати інсектициди: Ампліго 150 ZC, ФК, 0,2-0,4 л/га, Белт 480 SC, 0,1-0,15 л/га або інші препарати  з діючими речовинами імідаклоприд+лямбда-цигалотрин, хлорпірифос, відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

При роботі із засобами захисту рослин слід дотримуватися регламентів застосування пестицидів (вказані на упаковці), діючих Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил техніки безпеки.