Надворі вже пізня осіння пора, зібрано весь урожай картоплі і тут виникають питання – як правильно зберегти насіннєвий матеріал картоплі до початку посадкового сезону в наступному році. Тобто в яких умовах зберігати та як краще запобігти її псуванню протягом тривалого періоду зберігання.

Успішне зберігання насіннєвої картоплі можливе тільки при відборі здорового врожаю бульб. Тому щоб мати гарний посадковий матеріал, попередньо проводять первинний відбір – відмічають та відбирають у полі кращі кущі на насіння. Зазвичай на полі не всі кущі однаково розвинені, здорові і врожайні. Поряд з добре розвиненими кущами є середні і слабкі, з невеликим числом стебел, а також хворі або з низькою врожайністю. На насіння важливо відбирати і залишати бульби від найбільш здорових і добре розвинених кущів. Відбирають найбільш урожайні, здорові і вирівняні гнізда. З них беруть бульби розміром з куряче яйце.

Якщо не вести такий відбір, то через 4-5 років будь-який новий здоровий кущ вироджується. Коли впродовж чотирьох років Ви садите коренеплоди від материнської картоплі, то вже при зборі врожаю відбирайте бульби на насіння з самого плодоносного куща. Щорічно потрібно відбирати стільки бульб, щоб в майбутньому році їх вистачило для посадки на всю ділянку. До речі, на 1 сотку висаджують до 500 бульб картоплі. При її середній масі в 70 г це складе близько 35 кг.

Для більш надійного зберігання насіннєвого матеріалу картоплі після збирання його бажано озеленити. Для цього картоплю розсипають під навісом в один шар і протягом дванадцяти днів постійно перевертають. Якщо при різанні бульби вся її м’якоть від поверхні до середини набуває зеленуватого забарвлення, значить, картопля на насіння готова до зберігання.

Озеленені бульби в процесі зберігання менше вражаються хворобами, а втрати насіннєвого матеріалу скорочуються вдвічі. Такі бульби абсолютно не пошкоджуються гризунами. Урожай від озеленених бульб вищий на 30-40 кг з кожної сотки.

Також перед закладанням на зберігання картоплю слід просушити, відсортувати, видалити всі дрібні бульби, хворі, загниваючі, з механічними пошкодженнями.

При сприятливих погодніх умовах, своєчасному проведенні профілактичної обробки, хорошому просушуванні  бульб допустимо закладання врожаю на зберігання відразу після його збирання.

Для кращого зберігання врожаю використовують підвали, або аналогічні споруди. Зберігати насіннєву картоплю краще в мішках, ящиках чи контейнерах в розрізі сортів. Де б не зберігалась картопля, сховище потрібно підготувати. Його завчасно очищають від залишків різного сміття і обробляють розчином хлорного вапна. Ці заходи необхідні для знищення різних збудників захворювань цієї культури, які потрапили до приміщення з урожаєм попередніх років. Для зберігання бульб картоплі бажано зробити два окремих відсіки:  один – для харчових цілей, інший – для насіннєвої картоплі, щоб вони не змішувились.

Бажано у сховищі мати термометр, щоб стежити за температурою під час зимівлі врожаю. Перші два тижні оптимальна температура зберігання становить 14-18 градусів в цей період викопана картопля заліковує механічні пошкодження отримані при збиранні та транспортуванні врожаю в сховище. При цьому бульби інтенсивно дихають, в результаті чого, виділяється тепло і вуглекислий газ, що вимагає хорошої вентиляції. Протягом наступних 2-3 місяців ростові процеси картоплі перебувають у стані найбільш глибокого спокою, і вона не проростає. Тому деякий час можливе зберігання її в теплому приміщенні. Протяжність періоду спокою у сортів може бути різним і він залежить від їх скоростиглості та фізіологічного стану бульб, на яке накладається вплив гідротермічних умов вегетаційного року.

Після охолодження картоплі до 2-4 градусів починається основний  (зимовий) період її зберігання. На якість зберігання протягом усього цього періоду буде впливати температура навколишнього середовища. Від неї залежить швидкість всіх життєвих процесів в бульбах (перетворення крохмалю в цукор і навпаки ). Оптимальна температура зберігання бульб картоплі 2-4 градуси при відносній вологості повітря 85-93 %. При зниженні температури в інтервалі 2-0 градусів у бульбах картоплі накопичуються моносахариди, через це вони стають трохи солодкуватими і менш придатними до зберігання. При нульовій температурі спостерігається пошкодження і загибель вічок бульб картоплі. При більш високих температурах (7 градусів і вище) бульби дають ранні довгі паростки, які легко і в значній мірі уражуються збудниками ризоктоніозу, сріблястою паршею та м’якою бактеріальною гниллю.

З народних засобів боротьби з гниллю рекомендується змішати картоплю з сухими рослинами гіркого полину в співвідношенні 5:1, або перекласти картоплю гілками осики. Для попередження несвоєчасного проростання картоплі, її можна перекласти м’ятою.

При зберіганні картоплі обривати паростки без шкоди можна тільки один раз. При цьому прокидаються інші сплячі бруньки і у великій кількості утворюються нові паростки. А ось обривати паростки другий раз вже небажано, так як це буде на шкоду урожаю. Тому коли утворюються паростки вдруге, насіннєві картоплини треба винести на світло – на світлі паростки позеленіють і не будуть рости. І так тримати насіннєві бульби доведеться до посадки.

За більш детальною інформацією та консультаціями просимо звертатись до спеціалістів відділу контролю в насінництві та розсадництві управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області  (м. Чернівці вул. Алма-Атинська,7),

тел..51-61-62

Підготував: Воронін С. М.