Сьогодні третій четвер травня, а це означає, що вулиці міст по всьому світу розквітають тисячами унікальних орнаментів.

Для нас вишиванка давно перестала бути просто елементом гардероба чи даниною моді. Сьогодні це наш візуальний маніфест і код єдності.

Чому цей код неможливо зламати?

Він єднає регіони: Полтавський білий затишок, Борщівська чорна сила, Подільська геометрія чи Волинська чіткість -ми різні у своїх традиціях, але єдині у прагненні свободи.
Він єднає покоління: Хрестики та гладь, які колись виводили наші прабабусі, сьогодні з гордістю носять наші діти, військові на передовій, волонтери та українці в кожному куточку планети.
Він єднає серця: Одягаючи сорочку, ми без слів кажемо одне одному: «Я з тобою. Ми однієї крові. Ми – Україна».

Вишиванка — це наша духовна броня. Текстильний генетичний код, який тримає наш зв’язок із корінням і міцно зшиває націю докупи.

З Всесвітнім днем вишиванки! Слава Україні!