Ротавірусна інфекція – гостре вірусне захворювання, яке характеризується проносами, блюванням, слабкістю, підвищенням температури тіла.

Ротавірусне захворювання може мати легку форму перебігу – водяниста діарея при цьому триває декілька днів, при тяжкій формі захворювання спостерігається блювання, жар. Інкубаційний період триває 1-3 дні. Крім того, у більшості хворих з’являється нежить, почервоніння в горлі, біль при ковтанні.

Багаторічні спостереження виявили, що найбільші спалахи захворювання виникають під час або після епідемії грипу, за що ротавірусне захворювання отримало в народі неофіційну назву «кишковий грип». Симптоми з боку шлунково-кишкового тракту, як правило, зникають через 3-7 днів.

Для ротавірусної інфекції характерна зимово – весняна сезонність, пік якої припадає на січень – березень, що пов’язано із сприятливими погодними умовами для циркуляції збудників (температура повітря від 0 до +5º С).
Джерелом ротавірусів є людина або клінічно здоровий носій. Хворий виділяє вірус у зовнішнє середовище з калом протягом 1-ого тижня захворювання та сечею. Особливо небезпечним є виділення вірусу в навколишнє середовище від здорових носіїв. Передача відбувається фекально-оральним шляхом під час прямого контакту, вживання в їжу інфікованих ротавірусом страв і води,  при контакті з поверхнями та предметами, що могли бути забруднені фекаліями (іграшки, підлога, меблі, одяг тощо). Виділення ротавірусів із носоглоткових змивів у хворих із катаральними симптомами наводить на думку про існування повітряно – краплинного механізму передачі, що особливо небезпечно в дитячих організованих коллективах. Ротавірус дуже легко передається від людини до людини.

Для попередження виникнення та поширення ротавірусної інфекції слід дотримуватись простих правил:
– дотримання особистої гігієни під час приготування їжі;
– належний догляд за дітьми;
– використання для  вживання, приготування молочних сумішей кип’яченої бутильованої   води в заводській упаковці;
– миття овочів та фруктів під проточною водою, ошпарювати окропом;
– обмеження спілкування хворого з іншими членами родини;
– обов’язкове звернення до лікаря при виникненні перших ознак  захворювання;
– проведення поточної та заключної дезінфекції приміщень;
– спостереження за контактними особами протягом 7 днів від моменту ізоляції останнього хворого.