• In English
  • П А М ’ Я Т К А операторам ринку харчових продуктів, населенню, органам виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо забезпечення організації дотримання основних вимог санітарного законодавства під час проведення масових заходів на території Чернівецької області
    , опубліковано 21 Лютого 2017 року о 17:17

    Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого  само-врядування у сфері забезпечення організації дотримання вимог санітар-ного законодавства.

    Пунктом 6 статті 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах,   визначених Консти-туцією  і  законами  України,  здійснюють   на   відповідних територіях державний контроль за додержанням  санітарних і ветеринарних правил,  збиранням, утилізацією  і  захороненням  промислових, побутових   та   інших відходів, додержанням правил благоустрою.

    Підпунктом 2 пункту «б» ст.30 Закону України «Про місцеве само-врядування в Україні» передбачено здійснення відповідно до законодавства органами місцевого самоврядування контролю за належною організацією обслуговування населення підприємствами торгівлі та громадського харчування.

    Частиною першою ст. 32 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» передбачено, що харчові продукти, які знаходяться в обігу на території України, повинні відповідати вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

    У випадку надходження доказів щодо шкідливості харчового продукту, незважаючи на його відповідність законодавству про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, виробництво та обіг такого харчового продукту має бути зупинено та заборонено.

     

    ІІ. Вимоги до рухомих та/або тимчасових потужностей.

     

    1.Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені  наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 №185 (надалі – Правила).

    Пункт 3 Правил  – роздрібний  продаж  продовольчих  товарів здійснюється через стаціонарну дрібнороздрібну торгівельну  мережу – палатки, кіоски, торговельні автомати), пересувну  торговельну  мережу – автомагазини, авто-причепи, візки,  лотки, бочки,  цистерни тощо.

    Пункт 4 Правил «Суб’єкт господарської діяльності зобов’язаний забезпечити стан  торговельних приміщень для роздрібного продажу продовольчих товарів  відповідно до вимог санітарно-гігієнічних, технологічних … норм  і  правил  щодо  приймання,  зберіга-ння  та реалізації  харчових  продуктів і  продовольчої сировини…».

    Пункт 6 Правил «Торговельно-технологічне  обладнання, що викори-стовується під час  роздрібного   продажу  продовольчих  товарів,  повинно забезпечувати  збереження  їх якості й товарного вигляду протягом усього терміну їх реалізації. Забороняється приймати, зберігати та продавати продовольчі товари, що швидко псуються, без використання холодильного обладнання».

     Пункт 8 Правил «Транспортні  засоби  для  перевезення  харчових продуктів
    повинні  бути чистими, у справному стані. Кузов  автомашини  повинен  мати  спеціальне  покриття,  що  легко піддається миттю».

               Пункти 9-11 Правилпрацівники,  що  здійснюють транспортування, зберігання і продаж  продуктів харчування (будь-який продукт, що в натуральному вигляді  чи після відповідної обробки вживається людиною в їжу або для  пиття),  повинні  мати спеціальну  освіту (підготовку), вони підлягають обов’язковому медичному огляду. Кожен працівник повинен мати  особисту  медичну  книжку  встановленого  зразка. Працівники суб’єкта   господарської   діяльності,   які  не  пройшли  медичне обстеження, до роботи не допускаються. Працівники  суб’єкта господарської  діяльності  повинні бути одягнені  у  формений  чи  інший  одяг,  що  відповідає санітарним вимогам.  Суб’єкт  господарської діяльності  повинен мати медичні книжки працівників. Усі  харчові  продукти і продовольча сировина повинні бути з документами, наявність яких  передбачена  чинними  нормативно-правовими  актами. Харчові продукти  і  продовольча  сировина  повинні відповідати вимогам чинного законодавства  щодо показників якості   та  безпеки  харчових  продуктів,  упаковки,  маркування, транспортування, приймання і зберігання.        Суб’єкт  господарської   діяльності   повинен  реалізовувати харчові  продукти,  які  підлягають обов’язковій сертифікації,  за умови наявності  в  документах,  згідно  з  якими  вони  надійшли, реєстраційних  номерів  сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про  відповідність,  якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності  на  відповідні  харчові  продукти.                 Пункти 12-14 Правил – неякісні  та  небезпечні  харчові продукти і продовольча сировина  підлягають  вилученню  з  обігу в порядку, установленому Законом  України  “Про  вилучення  з обігу, переробку, утилізацію, знищення   або  подальше використання  неякісної  та  небезпечної продукції”. Реалізація харчових продуктів на підприємствах роздрібної торгівлі  дозволяється  тільки протягом термінів їх придатності до споживання. 

    1. Державні санітарні норми та правила «Медичні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів та продовольчої сировини», затверджені наказом Міністерства охорони  здоров’я  України від 29.12.2012 №1140 (надалі – ДСНіП).

    Пункти 2.3-2.5 ДСНіПу Харчові продукти, що вводяться в обіг, повинні супроводжуватися декларацією виробника. Для продовольчої сировини рослинного походження обов’язкова наявність сертифіката відповідності сільського-сподарської продукції та сировини рослинного походження щодо вмісту в них залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів. Для продовольчої сировини тваринного походження обов’язкова наявність ветеринарних документів, які містять інформацію про застосування (або відсутність застосування) пестицидів для боротьби з ектопаразитами або хворобами тварин, для обробки приміщень, де утримуються тварини та птиця, в рибогосподарських водоймах, призначених для розведення риби, бджіл, із зазначенням найменування пестицидів, а також ветеринарних препаратів, антибіотиків, гормонів.

    Пункт 2.7 ДСНіПу – для упаковки продовольчої сировини та харчових продуктів повинні використовуватись матеріали, дозволені до контакту з харчовими продуктами.

    Пункт 2.8 ДСНіПу – для виготовлення харчових продуктів забороняється використовувати сировину, піддану повторному заморожуванню. Не допускається використання м’яса птиці механічного обвалювання, колагенвмісної сировини тваринного походження (шкура свиняча, жилка ковбасна, шкура птиці, яловичі рубці і губи тощо) для виробництва напівфабрикатів та кулінарних виробів у закладах ресторанного господарства. Не допускається використання м’яса птиці, крім охолодженого, для виробництва охолоджених напівфабрикатів та харчових продуктів, що не пройшли термічну обробку.

    Пункт 4.2 ДСНіПу Органолептичні властивості харчових продуктів не повинні змінюватися під час зберігання, транспортування (перевезення) і в процесі їх реалізації.

    Харчові продукти за органолептичними властивостями повинні відповідати харчовим звичкам населення, а також повинні бути специфічними для даного виду продукту. Продукти не повинні мати сторонніх запахів, присмаків, зміни кольору і консистенції та інших дефектів.

    3. Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (надалі – Закон)

    Частина друга статті 20  (пункти 1, 4, 5, 6, 7) Закону

    Оператори ринку зобов’язані:

    п.1 забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу;

    п.4. реєструвати потужності у випадках, передбачених цим Законом;

    п.5. забезпечувати виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів щодо окремих показників якості;

    п.6. забезпечувати простежуваність та надавати інформацію, передбачену статтею 22 цього Закону;

    п.7  вилучати та/або відкликати у встановлених законом випадках харчові продукти, які перебувають в обігу, якщо встановлено, що ці продукти можуть спричинити шкідливий вплив для здоров’я людини;

    Стаття 22 Закону. Вимоги до операторів ринку стосовно забезпечення простежуваності.

    1. Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, які постачають їм харчові продукти та інші об’єкти санітарних заходів за принципом “крок назад”.
    2. Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, яким вони постачають харчові продукти та інші об’єкти санітарних заходів за принципом “крок вперед”.
    3. Вимоги до операторів ринку стосовно забезпечення простежуваності не передбачають встановлення ними зв’язку (так званої внутрішньої простежуваності) між об’єктами санітарних заходів, які використовуються під час виробництва, та об’єктами санітарних заходів, отриманих в результаті такого виробництва.
    4. З метою виконання вимог частин першої та другої цієї статті оператори ринку повинні застосовувати системи та процедури, що забезпечують доступність такої інформації компетентному органу за його запитами. Інформація повинна зберігатися протягом шести місяців після закінчення кінцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуванні.

     Частина 1-5 статті 25 Закону. Державна реєстрація потужностей.

    1. Оператори ринку, які провадять діяльність, що не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов’язані зареєструвати потужності, які використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів.
    2. Державна реєстрація потужностей здійснюється компетентним органом шляхом внесення відповідної інформації до реєстру на безоплатній основі. Потужностям у реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер.
    3. Для внесення потужностей, які підлягають державній реєстрації, до реєстру потужностей операторів ринку (державний реєстр потужностей) оператори ринку подають заяву встановленої форми компетентному органу за місцем знаходженням потужностей не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку роботи потужностей. У заяві зазначаються: найменування оператора ринку, адреса потужностей, телефон, електронна адреса та вид діяльності, що планується здійснювати на цих потужностях, керівництво та його контактні дані. Заява засвідчується підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи і може подаватися в електронному або паперовому вигляді та реєструється в день її надходження.

    Державна реєстрація потужностей здійснюється протягом 15 робочих днів після отримання заяви про таку реєстрацію, про що компетентний орган повідомляє оператора ринку протягом п’яти робочих днів після проведення реєстрації.

    1. Якщо державна реєстрація потужностей не закінчена протягом строку, визначеного у частині третій цієї статті, компетентний орган надає замовнику письмове обґрунтування причин відмови у реєстрації або продовження строку проведення реєстрації, який не може бути продовжений більше ніж на 15 робочих днів.
    2. Оператор ринку має право розпочати виробництво та/або обіг харчових продуктів за принципом мовчазної згоди, якщо:

    1) державна реєстрація не була здійснена протягом 15 робочих днів після отримання заяви про таку реєстрацію та при цьому не було надано письмове обґрунтування компетентного органу про неможливість такої реєстрації або про необхідність продовження строку проведення реєстрації;

    2) державна реєстрація не була здійснена протягом 15 робочих днів після отримання письмового обґрунтування компетентного органу щодо причин продовження строку проведення реєстрації.

    Порядок проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього зацікавленим  суб’єктам встановлений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.02.2016 №39 «Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб’єктам».

    Частина перша ст. 32 Закону. Харчові продукти, які знаходяться в обігу на території України, повинні відповідати вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

    У випадку надходження доказів щодо шкідливості харчового продукту, незважаючи на його відповідність законодавству про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, виробництво та обіг такого харчового продукту має бути зупинено та заборонено.

    Частина перша пункти 1, 4, 5 та частина друга пункти 1-4 статті 37 Закону. Вимоги до обігу об’єктів санітарних заходів.

    Частина перша статті 37.

    Забороняється:

    п.1 обіг харчових продуктів на потужностях, що не відповідають вимогам санітарних заходів;

    п.4 обіг харчових продуктів, вироблених на потужностях, щодо яких не отримано експлуатаційного дозволу, передбаченого цим Законом, або дія якого тимчасово припинена;

    п.5 обіг харчових продуктів, вироблених на потужностях, повідомлення про реєстрацію яких не було зроблено оператором ринку до вимог цього Закону;

    Частина друга статті 37.

    Забороняється також обіг об’єктів санітарних заходів, якщо ці об’єкти:

    п.1 небезпечні;

    п.2 непридатні до споживання;

    п.3 неправильно марковані;

    п.4 незареєстровані відповідно до вимог цього Закону;

    Частина перша, друга та третя статті 39 Закону. Вимоги до маркування харчових продуктів

    1. Забороняється обіг харчових продуктів, маркування яких не відповідає вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
    2. Маркування харчових продуктів повинно забезпечувати споживача інформацією, яка надає йому можливість здійснити вибір харчового продукту відповідно до потреб споживача.
    3. Усі харчові продукти, що перебувають в обігу на території України, повинні маркуватися державною мовою.

    Стаття 41 Закону. Гігієнічні вимоги до потужностей.

    1. Потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів, повинні відповідати таким вимогам:

    1) підтримуватися в чистому та робочому стані;

    2) бути спланованими, сконструйованими та розміщеними для належного утримання, чищення та/або дезінфекції, запобігання або мінімізації будь-якого забруднення, а також здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог, у тому числі заходів з боротьби із шкідниками, запобігання накопиченню бруду, контакту з токсичними речовинами та матеріалами, забрудненню харчових продуктів, підтримання необхідних температурних режимів;

     Стаття 43 Закону Гігієнічні вимоги до рухомих та/або тимчасових потужностей:

    1. Рухомі та/або тимчасові потужності (палатки, кіоски, прилавки, рухомі транспортні засоби для торгівлі) повинні відповідати таким вимогам:

    1) утримуватися в чистоті та належному стані;

    2) забезпечувати захист від будь-якого ризику забруднення, зокрема від шкідників та гризунів;

    3) бути обладнані засобами для підтримання належної особистої гігієни;

    4) поверхні (включаючи поверхню обладнань), що контактують з харчовими продуктами, утримуються у непошкодженому стані, легко чистяться та дезінфікуються, зроблені з гладких, нержавіючих, нетоксичних, придатних до миття матеріалів;

    5) бути забезпечені гарячою та/або холодною питною водою у необхідній кількості;

    6) мати належні засоби для гігієнічного зберігання небезпечних та/або неїстівних речовин та відходів (рідких або твердих), а також засоби для їх зберігання та подальшого поводження та/або мати відповідний договір щодо їх утилізації (знищення);

    7) мати належні засоби для підтримання температури, необхідної для зберігання харчових продуктів, та її контролю;

    8) забезпечувати розміщення харчових продуктів таким чином, щоб максимально знизити ризик їх забруднення.

    Стаття 44 Закону  Гігієнічні вимоги до транспортних засобів:

    1. Оператори ринку використовують лише транспортні засоби, що відповідають таким вимогам:

    1) транспортні засоби та/або контейнери, що використовуються для перевезення харчових продуктів, є чистими, утримуються у належному стані, що забезпечує захист харчових продуктів від забруднення, та мають таку конструкцію, що забезпечує результативне чищення та/або дезінфекцію;

    2) якщо використання транспортних засобів та/або контейнерів для перевезення нехарчових продуктів може призвести до забруднення харчового продукту, для перевезення якого вони можуть потім застосовуватися, вони використовуються тільки для перевезення харчових продуктів;

    3) у разі одночасного використання транспортних засобів та/або контейнерів для перевезення харчових та нехарчових продуктів або у разі одночасного перевезення різних харчових продуктів забезпечується таке розділення продуктів, що унеможливлює їх забруднення. Для уникнення ризику забруднення забезпечується результативне очищення зазначених транспортних засобів та/або контейнерів перед кожним наступним завантаженням;

    4) перевезення рідких, гранульованих, порошкових харчових продуктів здійснюється в ємностях та/або контейнерах/танкерах, передбачених для перевезення тільки харчових продуктів. Зазначені ємності та/або контейнери/танкери чітко промарковані державною мовою, що вказує на їх використання виключно для перевезення харчових продуктів, або мають маркування «тільки для харчових продуктів»;

    5) харчові продукти розміщуються у транспортних засобах та/або контейнерах таким чином, щоб мінімізувати ризик їх забруднення.

                Стаття 45 Закону  Гігієнічні вимоги до обладнання та інвентарю:

    1. Оператори ринку можуть використовувати обладнання та інвентар, з якими контактують харчові продукти, що відповідають таким вимогам:

    1) є чистими та у разі потреби продезінфікованими. Чищення та дезінфекція здійснюються таким чином, щоб забезпечити захист від появи ризику забруднення;

    2) виготовлені з матеріалів та утримуються у належному стані та умовах, що зменшують ризик забруднення та дають змогу проводити їх чищення та дезінфекцію (крім тари та упаковки, що не повертається оператору ринку);

    1. У разі використання хімічних засобів з метою запобігання корозії обладнання та контейнерів такі засоби використовуються відповідно до належної виробничої практики.

    Стаття 46 Закону Оператори ринку під час поводження з харчовими відходами (неїстівні субпродукти та інші залишки) повинні:

    1) розміщувати харчові відходи у закритих контейнерах, сконструйованих таким чином, щоб забезпечити максимальний рівень захисту та їх дезінфекцію;

    2) дотримуватися відповідних положень законодавства щодо зберігання і утилізації (знищення) харчових та інших відходів та/або мати договори щодо їх утилізації (знищення).

    Стаття 47 Закону Оператори ринку дотримуються таких вимог щодо постачання води: вода, що використовується у виробництві харчових продуктів (у технологічному процесі та/або є інгредієнтом), має відповідати вимогам, установленим до води питної.

    Вимоги до води питної встановлені Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги  до  води  питної,  призначеної  для  споживання   людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10) (наводяться нижче)

    Пункт 3.1 ДСанПіНу – питна вода,  призначена для споживання людиною,  повинна відповідати   таким   гігієнічним   вимогам:   бути   безпечною  в епідемічному   та   радіа-ційному   відношенні,   мати   сприятливі  органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.                Пункт 3.12 ДСанПіНу – термін  зберігання  питної  води  з  пунктів   розливу, бюветів, колодязів та каптажів джерел у тарі не повинен перевищувати 24 години за умови її зберігання  у  чистій  закритій тарі при температурі від 5 C0 до 20 C0 в місцях, захищених від попадання прямих сонячних променів.               Пункти 3.3.-3.5 ДСанПіНу. Безпечність та якість питної води за  мікробіо-логічними, паразитологічними, органолептичними показниками повинна відпо-відати гігієнічним нормативам встановленими цими правилами.

    Стаття 49 Закону. Гігієнічні вимоги до харчових продуктів:

    1. Оператори ринку дотримуються таких вимог:

    1) Харчові продукти повинні бути захищеними від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу.

    2) Дотримується температурний режим, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів. Такий режим не повинен перериватися. Виключення щодо дотримання температурного режиму, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, можливе протягом обмеженого періоду часу в процесі підготовки харчового продукту до перевезення, зберігання, продажу, сервірування харчових продуктів за умови, якщо це не спричиняє ризик здоров’ю споживачів.

    3) Якщо харчові продукти мають зберігатися або пропонуватися до споживання при низьких температурах, вони повинні бути якнайшвидше охолоджені після стадії термічної обробки або останньої стадії виробництва до температури, яка не спричинить ризик здоров’ю споживачів.

    4) Розморожування харчових продуктів здійснюється таким чином, щоб мінімізувати ризик розмноження патогенних мікроорганізмів або формування токсинів у харчових продуктах.

    Під час розморожування харчові продукти утримуються при температурі, яка не спричиняє ризик здоров’ю споживача. Якщо рідина, яка виникає внаслідок розморожування, може спричинити ризик здоров’ю, вона зливається у безпечний спосіб. Після розморожування харчові продукти утримуються у спосіб, що мінімізує ризик розмноження патогенних мікроорганізмів або формування токсинів.

    Стаття 51 Закону – гігієнічні вимоги під час термічної обробки:

    1. Вимоги цієї статті поширюються на харчові продукти, які вводяться в обіг у герметичних упаковках (контейнерах).
    2. Будь-який процес термічної обробки, що використовується для переробки необробленого харчового продукту або для подальшої переробки обробленого харчового продукту, повинен:

    1) включати нагрівання кожної частини харчового продукту, що обробляється, до визначеної температури протягом визначеного періоду часу;

    2) запобігати забрудненню харчового продукту під час переробки.

    1. Оператори ринку забезпечують відповідність процесів термічної обробки, які вони застосовують, визначеним результатам шляхом регулярних перевірок встановлених основних параметрів (температура, тиск, цілісність пакування, мікробіологічні показники).

     

    Відповідальність операторів ринку за порушення вимог законодавства  про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів

    Відповідно до Статті 64 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» оператори ринку в разі порушення вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів несуть відповідальність в межах діяльності, яку вони здійснюють, а саме: при недотримання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу, у тому числі допущення до процесу виробництва та/або обігу харчових продуктів осіб, які мають протипоказання до роботи з харчовими продуктами і присутність яких на робочому місці може спричинити виробництво та/або обіг небезпечних харчових продуктів.

    Call Now Button
    Будь в курсі подій