Перейти до основної сторінки
Державний моніторинг вод є складовою державної системи моніторингу навколишнього природного середовища України. На сьогодні оцінювання ризику є важливим аналітичним інструментом, щодає змогу з’ясувати фактори, які становлять загрозу для здоров’я людини, встановити їхнє співвідношення і на цій базі окреслити пріоритети діяльності з мінімізації ризику. Найбільшим ризиком, що виникає під час споживання питної води та пов’язаний із станом здоров’я населення в області, названо мікробіологічне забруднення, підвищений вміст нітратів, заліза та низький вміст йоду, фтору і магнію, які є показниками фізіологічної повноцінності питної води і визначають адекватність її мінерального складу біологічним потребам організму та невідповідність санітарно-технічного стану джерел водопостачання санітарним нормам і правилам.
Забруднення води – це є зміна її природних властивостей. Забруднення відбувається внаслідок природних причин, але частіше всього причиною за-бруднення є діяльність людини. Основним джерелом хвороботворних мікроорганізмів, які поширюються через воду, є випорожнення людини, тварини та фекально-побутові стічні води..
Забруднена питна вода може бути фактором поширення бактеріа-льних та вірусних інфекцій, в першу чергу – кишкових: холери, черевного тифу, дизентерії, вірусного гепатиту, рота вірусних гостро-ентеритів і інш.. Також можуть виникати захворювання на туляремію, лептоспіроз, сибірську виразку…
Згідно з класифікацією системи водопостачання поділяються:
а) за ступенем централізації на:
– централізовані, що здійснюють постачання питної води у населеному пункті або для більшості його споживачів;
– групові, що здійснюють постачання води для декількох населених пунктів і (або) окремих суб’єктів господарювання,
розташованих на значних відстанях один від одного;
– нецентралізовані (локальні чи місцеві), що здійснюють постачання води в окремі райони житлової забудови населених пунктів і (або) окремим суб’єктам господарювання;
– індивідуальні, що забезпечують питною водою окремих споживачів або будинки;
б) за призначенням на:
– комунальні;
– виробничі (у тому числі оборотні);
– протипожежні;
– поливальні;
– сільськогосподарські.
Держаними будівельними нормами ДБН В.2.5-74:2013
«ВОДОПОСТАЧАННЯ ЗОВНІШНІ МЕРЕЖІ ТА СПОРУДИ» визначені ЗОНИ САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ
Зони санітарної охорони (ЗСО) слід передбачати для забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки та охорони від випадкового або навмисного забруднення поверхневих чи підземних джерел і водопровідних споруд системи централізованого питного водопостачання (незалежно від форми власності або відомчої підпорядкованості), а також прилеглих до них територій.
ЗСО повинна складатися з трьох поясів:
– перший пояс (пояс суворого режиму), який включає територію розта-шування водозабірних споруд, майданчиків всіх водопровідних споруд і водопідвідного каналу;
– другий і третій пояси (пояси обмежень і спостережень), які включають територію, яка призначається для охорони джерел водопо-стачання від забруднення.
Для водопровідних споруд, розташованих поза другим поясом ЗСО джерела водопостачання, а також для санітарної охорони водоводів передбачають санітарно-захисні смуги.
У кожному з трьох поясів ЗСО, а також у межах санітарно-захисної смуги, відповідно до їх призначення, слід встановлювати спеціальний режим та визначати комплекс заходів, спрямованих на недопущення погіршення якості води. Межі ЗСО водних об’єктів повинні встановлюватись відповідно до вимог чинного законодавства.
Влаштування бюветів, колодязів та каптажів джерел слід здійснювати з урахуванням результатів лабораторних досліджень безпечності та якості підземної води, що планується використовувати. Результати геологічних та гідрогеологічних досліджень, лабораторних досліджень безпечності та якості підземної води надаються до державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території та повинні містити інформацію щодо глибини залягання підземних вод, напрямку їх потоку у плані населеного пункту, орієнтовної потужності водоносного шару, можливості взаємодії з водозаборами, що існують чи проектуються на сусідніх майданчиках, та з поверхневими водними об’єктами (ставок, болото, водоймище, річка тощо), а також фактичних значень показників безпечності та якості підземної води.
Місця влаштування бюветів, колодязів та каптажів джерел слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів не менше ніж 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод.
Територію поблизу колодязя, каптажу джерела чи бювету треба утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку. У радіусі 50 м від бюветів, колодязів та каптажів джерел не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води.
Забороняється влаштовувати бювети, колодязі та каптажі джерел у місцях, що затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених територіях.
Джерела децентралізованого господарсько–питного водопостачання
Основні вимоги до влаштування шахтних колодязів:
мм, розташовані у шахматному порядку через 0,2- 0,3 м (дірчатий фільтр) для надходження води в колодязь. У разі влаштування колодязя у піщаних ґрунтах на його дні влаштовують зворотний піщаногравійний фільтр.
ВИМОГИ до влаштування трубчастих колодязів (свердловин)
ВИМОГИ до влаштування каптажів джерел
для відстоювання води, а друге для забору освітленої води, які обладнують трубопроводами спорожнення.
водорозбірної труби бік і під нею також обладнати лоток для відведення надлишків води. Переливна труба повинна сполучатися з відвідним лотком методом “розриву струменя”.
Для вентиляції каптажу джерела необхідно облаштовувати вентиляційні труби, виведені не менше ніж на 2 м вище поверхні землі, діаметром не менше ніж 100 мм з дефлектором чи ковпаком із сіткою.
Вимоги до утримання криниць:
– територія поблизу криниці повинна утримуватись в чистоті, вода відводитись, лід зколюватись;
– не дозволяється підйом води відрами, які приносяться населенням, черпати воду з громадського відра принесеними з дому ковшами, тобто повинно бути відро загального користування;
– не рідше одного разу на рік повинна проводитись чистка криниці. Чистка проводиться за рахунок того органу, на балансі якого знаходиться криниця. Чистка також повинна проводитись на вимогу державної санепідслужби;
– після кожного ремонту і чистки повинна проводитись дезінфекція силами відділів профдезінфекції;
– необхідно проводити регулярне очищення не менше 2-х разів на рік (весною та восени), а також за результатами лабораторних досліджень;
– криниці з непридатною для пиття водою, а також ті, які не використовуються населенням для поливу або пожежних потреб, повинні бути ліквідовані;
– керівники господарюючого органу, на балансі якого знаходиться криниця, повинні закріпити відповідальну особу за утриманням криниці в належному санітарно-технічному стані, прилеглої території.
Крім того власником бювету, колодязя чи каптажу джерела спільно з посадовою особою державної санітарно-епідеміо-логічної служби відповід-ної адміністративної території оформляється Санітарний паспорт у двох примірниках та ними підписується.
САНІТАРНИЙ ПАСПОРТ
__________________________________________________________________
(назва інженерної споруди нецентралізованого питного водопостачання населення (бювет, колодязь чи каптаж джерела))
від “___” ____________ 20__ року N ___
Місцезнаходження споруди:
вулиця __________________________________________________________
населений пункт __________________________________________________
район ___________________________________________________________
область __________________________________________________________
1.1 власник ______________________________________________________;
1.2 кількість водокористувачів ______________________________________;
1.3 дата введення в експлуатацію _____________________________________;
1.4 дата останнього ремонту _________________________________________.
2.1. Місце розташування водозабору:
глибина (м) _____________________________________________________;
водоносний горизонт _____________________________________________;
ємність чи об’єм камери накопичення (куб.м) _________________________;
дебіт (куб.м/добу) ________________________________________________.
2.2. Влаштування бювету:
глибина статичного рівня води в свердловині _________________________;
зміна рівня води в свердловині протягом часу її експлуатації,
характер, величина та можлива причина ______________________________;
улаштування оголовка свердловини __________________________________;
тип розподільної колонки, наявність павільйону тощо ___________________;
перелік обладнання та пристроїв, що використовуються, їх
характеристика ___________________________________________________.
2.3. Влаштування шахтного колодязя:
наявність глиняного “замка” навколо колодязя, його розмір
________________________________________________________________;
відведення стоку від колодязя ______________________________________;
огорожа _________________________________________________________;
навіс над колодязем _______________________________________________;
зруб колодязя, його висота __________________________________________;
матеріал стінок колодязя ___________________________________________;
ремонтні скоби ___________________________________________________;
ємність для забору води ____________________________________________;
утеплення колодязя (матеріал) _______________________________________.
2.4. Влаштування трубчастого колодязя (свердловини):
глибина постійного рівня води від поверхні ___________________________;
зміна рівня води протягом часу експлуатаціїї, характер, величина
та можлива причина _______________________________________________;
матеріал стінок трубчастого колодязя, наявність фільтрів,
матеріал фільтра __________________________________________________;
улаштування оголовка _____________________________________________;
спосіб підйому води (електричним чи ручним насосом) _________________;
наявність глиняного “замка”, водовідведення, підставки під
ємність тощо ______________________________________________________.
2.5. Влаштування каптажу джерела:
наявність глиняного “замка” навколо каптажу, його радіус
відведення стоку від каптажу _______________________________________;
огорожа каптажу __________________________________________________;
піддонник, кришка (люк) ___________________________________________;
висота горловини каптажної споруди _________________________________;
матеріал стінок, дна камери накопичення ______________________________;
технічний стан водорозбірної труби ___________________________________;
переливна стіна у каптажній споруді __________________________________;
технічний стан переливної труби, водовідведення _______________________;
ремонтні скоби, східці ______________________________________________.
3.1. Проведення дезінфекції споруди та знезараження води (дата, реагенти тощо) ____________________________________________________________
________________________________________________________________.
3.2. Результати лабораторних досліджень води за мікробіологічними та санітарно- хімічними показниками, проведені установами та закладами державної санітарноепідеміологічної служби (дата виконання, оцінка, П.І.Б. виконавця, назва лабораторії)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________.
3.3. Рекомендації щодо утримання споруди, термін наступної дезінфекції, досліджень води
Власник споруди Посадова особа державної
санітарно-епідеміологічної
__________________________ служби відповідної адміні-
(П.І.Б.) (підпис) стративної території
_______________________
(найменування закладу, П.І.Б. посадової особи)
____________ ____________ (підпис)
М.П.
4.1. Загальні дані (внести зміни по кожному пункту) ___________________
4.2. Технічна характеристика (внести зміни по кожному пункту)
4.3. Санітарно-гігієнічна характеристика інженерної споруди:
4.3.1. Проведення ремонтних робіт, чистки (обсяг, дата) ________________
4.3.2. Проведення дезінфекції споруди та знезараження води (дата,реагенти тощо) ___________________________________________________________
4.3.3. Результати лабораторних досліджень води за мікробіологічними та санітарнохімічними показниками, проведені установами та закладами державної санітарноепідеміологічної служби (дата виконання, оцінка, П.І.Б. виконавця, назва лабораторії) ________________________________________
__________________________________________________________________.
4.3.4. Рекомендації щодо утримання споруди, термін наступної дезінфекції, досліджень води ____________________________________________________
Власник споруди Посадова особа державної санітарно- епідеміологічної служби відповідної адміністративної території
(П.І.Б.) (підпис) ________________________________
(найменування закладу,П.І.Б. посадової особи)
_______________ (підпис)
Попередня
Наступна