Нерідко через деякий час після збору урожаю квасолі, при перевірці його зберігання можна побачити плачевну картину: все зерно в дірках по якому повзають маленькі жучки завдовжки 2-3,5 мм, світло- або темно-бурого кольору з чорним черевцем. Це шкідник квасолі – квасолевий зерноїд Acanthoscelides obsoletus Say, який досить поширений в Чернівецькій області. Зверху тіло жука вкрите жовтуватими волосками та плямами з світло-сірих волосків. Личинки білі, видовжено-овальні, дугоподібно зігнуті.

В разі масового розмноження насіння квасолі втрачає всі харчові та посівні якості. Для того, щоб уберегти врожай від пошкодження даним шкідником, слід знати біологічні особливості його розвитку.

Розвивається в польових умовах і в зерносховищах. На складах дуже швидко розмножується в літній період і повільно – в інші періоди, особливо зимою. Найбільш сприятлива температура для розвитку квасолевого зерноїда – 23-30ºС та відносна вологість повітря – 80-90%.

На поле шкідник потрапляє переважно із зараженою квасолею. Молоді жуки добре літають (до 3-х км), іноді харчуються на квітучих рослинах, але можуть існувати і без їжі від 2 до 3 місяців. В полі самки відкладають яйця всередину стручків квасолі, рідше гороху та інших бобових. Самка відкладає по 20-40 яєць під підсохлу оболонку бобу або в тріщини бобу, який повністю сформувався, значно рідше – в ямки, які вигризає самка в боковому шві недозрілого бобу. Оскільки дозрівають боби неодночасно, відкладання яєць розтягується на тривалий період.

Протягом життя одна самка здатна відкласти до 200 яєць, з яких через тиждень відроджуються личинки. Личинки зерноїда виїдають зерно, забруднюючи його своїми екскрементами. В одному зерні може бути кілька личинок (до 18 і більше), які там же і заляльковуються. Вихід жуків відбувається через прогризені ними круглі отвори. Повний цикл розвитку в польових умовах триває в липні – серпні  – 34-42 днів, в вересні – жовтні – 46-60 дні.

В опалюваних приміщеннях активно розмножується протягом цілого року, даючи 4-6 поколінь, які накладаються одне на одне. За умов: зараження хоча б однієї партії зерна квасолі шкідником під час зберігання, сприятливих умов для розвитку та відсутності належних заходів захисту вірогідно до весни буде пошкоджене все наявне насіння.

Заходи боротьби:

– так як в польових умовах більше пошкоджуються сорти квасолі з подовженим періодом дозрівання, слід надавати перевагу ранньостиглим сортам з одночасним дозріванням бобів;

– посів проводять насінням, вільним від квасолевого зерноїда;

– обробку в польових умовах слід проводити на початку достигання зерна, дотримуючись регламентованого строку останньої обробки до збирання врожаю, дозволеними до застосування інсектицидами;

– своєчасне і без втрат збирання бобів квасолі до їх розтріскування;

– не допускати підвищення вологості під час зберігання;

– щоб знищити квасолевого зерноїда в зерні та здійснити профілактику, його слід проморозити при температурі -15ºС протягом 48 годин, або при температурі -3-5ºС  протягом трьох тижнів (слабо пошкоджене насіння в даному випадку, як виняток, можна висівати);

– продовольчу квасолю захищають прогріванням зерна при температурі 60-65ºС  протягом години (схожість в даному випадку втрачається);

– при виявленні партії сильно зараженого зерна квасолі в період зберігання його слід знищити (спалити), але ні в якому разі не викидати в компостну яму (за теплого зимового періоду існує вірогідність успішної перезимівлі жуків).