Перейти до основної сторінки
Реклама на телебаченні вважається одним із найефективніших способів просування товарів (послуг) на широкий загал, проте, має як про переваги та недоліки реклами на телебаченні. Тож, до її переваг можна віднести:
Поряд з високою ефективністю телевізійної реклами, вона має і певні недоліки:
Інформуємо споживачів та розповсюджувачів реклами, що основні вимоги до реклами на телебаченні визначено статтею 13 Закону України «Про рекламу».
Реклама не може перевищувати 15% протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення.
Реклама повинна розміщуватися у перервах між програмами, передачами, проте є певні уточнення:
– реклама може бути розміщена під час трансляції програми, передачі таким чином, щоб не завдати шкоди цілісності та змісту програми, передачі та правам їх власників);
– трансляція концертно-видовищних програм, передач може перериватися рекламою за умови, що між рекламними вставками програма, передача триває не менше 20 хвилин;
– під час трансляції спортивних програм, передач розміщується в перервах між їх частинами;
– трансляція програм, передач для дітей (за умови їх тривалості до 30 хвилин) не може перериватися рекламою;
– трансляція кіно- і телефільмів може перериватися рекламою не частіше одного разу протягом кожних 30 хвилин мовлення, а інших фільмів (окремих серій серіалів, документальних) – не частіше одного разу кожні 20 хвилин мовлення;
Проте, забороняється переривати з метою розміщення реклами трансляції сесій Верховної Ради України, сесій Верховної Ради Автономної Республіки Крим, офіційних державних заходів і церемоній, виступів Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Голови Конституційного Суду України, Голови Верховного Суду України, народних депутатів України, членів Уряду України, а також трансляції релігійних служб.
Законом забороняється ведучим, дикторам та інш. наводити споживчі властивості товару та/або вказувати банківські рахунки, контактні телефони, місцезнаходження виробника товару, ціну товару.
Також, цією статтею визначено, що не вважаються рекламою:
– оприлюднення, виголошення у програмі, передачі імені, найменування спонсора, об’єктів права інтелектуальної власності, що йому належать;
– трансляція соціальної реклами, якщо вона розповсюджується телерадіоорганізацією безкоштовно;
– анонси власних програм, передач телерадіоорганізації.
Поряд з цим, частиною 9 цієї статті визначені особливості трансляції реклами в іноземних передачах.
І на завершення, відповідальність за виконання вимог щодо порядку розміщення та розповсюдження реклами у програмах, передачах несе телерадіоорганізація.
Попередня
Наступна