В Україні, як і в усьому світі, в результаті індустріалізації, стрімкого розвитку телекомунікацій кількість і різноманітність джерел електромагнітного випромінювання швидко зростає.

Для забезпечення належних умов життєдіяльності людини важливе гігієнічне значення має стан електромагнітної cитуації в населених місцях. Найбільшу стурбованість у населення викликають базові станції стільникового зв’язку (далі — Станції), які будуються в безпосередній близькості до місць перебування людини (житлові та громадські будівлі, відкриті території тощо). Звичайно, кожну людину хвилюють питання: «Чи впливає робота Станцій на здоров’я; що таке базова станція, як вона влаштована, які елементи базової станції випромінюють електромагнітну енергію; який порядок вибору та погодження місця встановлення Станцій; якими документами регламентується та якими державними органами контролюється порядок будівництва й експлуатації радіотехнічних об’єктів (далі-РТО) взагалі та Станцій зокрема; які безпечні рівні електромагнітного випромінювання для населення прийняті в нашій державі; який принцип дії електромагнітного поля ?» тощо.

Отже, 23 травня 2017 року вступив в дію наказ МОЗ України №266 від 13.03.2017 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 травня 2017 року за №625/30493) „Про затвердження Змін до Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань” ДСаНіП 239-96 зі змінами.

          Змінами встановлено гранично допустимий рівень ЕМП для РТО, що працюють у діапазонах дуже високих частот та ультрависоких частот, на рівні 10 мкВт/см² або 6 В/м (було відповідно 2,5 мкВт/см² або 3 В/м) та скасовано санітарний паспорт радіотехнічного об’єкта (РТО), який донедавна вважався головним документом, що засвідчував відповідність РТО медичним вимогам безпеки для здоров’я і життя людини та надавав право виводити РТО в загально-технологічний режим експлуатації.

До джерел електромагнітного випромінювання в населених пунктах належать радіо-, телевізійні і радіолокаційні станції різного призначення, що працюють в смузі радіочастот, а також мережа ліній електропередачі, яка складається з повітряних високовольтних ліній електропередачі та електричних підстанцій. До складу підстанцій можуть входити: розподільні пристрої, перетворювачі електроенергії, трансформатори, випрямлячі та інші пристрої і споруди.

Дані санітарні норми і правила містять як норми, так і основні положення гігієнічних вимог до засобів випромінювання разом з методичними вказівками до них та дозволяють регламентувати умови експлуатації і розміщення засобів випромінювання відносно житлової забудови і тим самим забезпечувати охорону здоров’я населення від впливу електромагнітних полів (далі — ЕМП), що виникають у навколишньому середовищі.

Рівень ЕМП на території, призначеній для забудови, в приміщеннях житлових і громадських будинків, лікувально-профілактичних, оздоровчих, дитячих дошкільних і шкільних закладів, в будинках інвалідів і престарілих, в місцях відпочинку, на дитячих і спортивних майданчиках і т.п., не повинен перевищувати ГДР, встановлених визначеними Правилами. З  метою захисту населення від впливу ЕМП, яке створюють РТО, встановлюються санітарно-захисні зони і зони обмеження забудови.

Санітарно-захисною зоною вважається територія, де на висоті до 2 м від поверхні землі перевищуються гранично допустимі рівні ЕМП. Якщо рівень електромагнітного випромінювання не перевищує гранично допустимих рівнів, то розміщення та експлуатація радіотехнічних об’єктів ( РТО) допускається на дахах та у приміщеннях житлових, громадських та інших будівель.

Крім того, для підтвердження відповідності РТО вимогам безпеки необхідно проводити розрахунки рівнів електромагнітного поля за допомогою лабораторно- інструментальних замірів.

Відповідальність за дотриманням цих Правил покладається на міністерства, відомства, установи, організації, підприємства, кооперативи та інші юридичні особи і фізичних осіб, які експлуатують, реконструюють або проектують на території України РТО, чи окремі передавальні пристрої, що випромінюють електромагнітну енергію.